Справа № 576/2054/14-к,
1-кп/576/154/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.11.2014 м. Глухів
Глухівський міськрайсуд Сумської області в особі судді ДЕМЧЕНКА О.С. при секретарі Бірюк О.І., з участю прокурора Чугай О.Ю. та потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України)
ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Глухові, є громадянкою України, має освіту 9 класів, у шлюбі та офіційних трудових правовідносинах не перебуває, судимостей не має, зареєстрована у АДРЕСА_1, а мешкає у АДРЕСА_2,
в с т а н о в и в.
30 червня 2014 року, близько 05 години ранку, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання - в будинку АДРЕСА_2, під час сварки із співмешканцем - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, навмисно завдала останньому удар у спину кухонним ножем, спричинивши цим ОСОБА_1 тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення задньої грудної стінки зліва та відкритого лівобічного пневмо-гемотораксу, з приводу чого ОСОБА_1 з 30 червня по 10 липня 2014 року стаціонарно лікувався у Глухівській ЦРЛ.
При розгляді справи судом ОСОБА_2 за висунутим їй обвинуваченням винною себе визнала повністю, і, не оспорюючи відкриті їй наявні у справі докази на доведеність її вини та щиро каючись у своїх протиправних діях, розповіла за яких обставин завдала ОСОБА_1 ножове поранення. Зокрема з показань ОСОБА_2 в суді вбачається, що протягом дня 29 червня та в ніч на 30 червня 2014 року вони з ОСОБА_1 та іншими особами періодично вживали у різних місцях міста Глухова різні алкогольні напої, після чого прийшли до місця проживання, де продовжували вживати пиво. Тоді ж між нею та ОСОБА_1 на ґрунті ревнощів ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 раптово сильно вдарив її рукою у обличчя, від чого вона впала на підлогу і від цього на якийсь короткий час втратила свідомість, а коли прийшла до тями, то, піднявшись з підлоги, будучи обуреною на ОСОБА_1 за завданий їй удар в обличчя, завдала сидячому за столом спиною до неї ОСОБА_1 удар у спину кухонним ножем, який знаходився на столі. В подальшому, побачивши, що завдала ОСОБА_1 серйозного поранення, вона сама викликала «швидку» допомогу і разом з прибувшими медпрацівниками супроводжувала ОСОБА_1 до лікарні.
Показання ОСОБА_2 про обставини випадку підтверджені потерпілим ОСОБА_1.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) при з'ясуванні обставин справи та перевірці їх доказами суд обмежився допитом ОСОБА_2
Навмисні дії ОСОБА_2 щодо навмисного спричинення ОСОБА_1 тяжкого тілесного ушкодження суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України.
Факт вчинення ОСОБА_2 злочину у стані алкогольного сп'яніння суд визнає обставиною, що обтяжує покарання, тоді як молодий вік ОСОБА_2, її щире каяття у вчиненому злочині, вчинення нею дій, спрямованих на надання медичної допомоги ОСОБА_1 безпосередньо після завдання йому ножового поранення, позитивну характеристику на ОСОБА_2 за місцем проживання та доброзичливе ставлення до неї потерпілого ОСОБА_1 (який вбачає винним і себе у вчинених щодо нього ОСОБА_2 діях) суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання, і за своєю сукупністю істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинних дій та дають суду підстави при визначенні виду і міри покарання, яке слід призначити ОСОБА_2, застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України, яка (стаття) передбачає можливість призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, а також положень ч. 1 ст. 75 КК України, яка (стаття) передбачає можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 369, 373 та 374 КПК України, суд
в и р і ш и в.
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначити їй покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням - з іспитовим строком у один рік і шість місяців.
Відповідно до положень ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати.
Заявлений у справі Глухівським міжрайонним прокурором цивільний позов в інтересах держави задовольнити у повному обсязі і стягнути з ОСОБА_2 1422 грн. 10 коп. на користь фінансового управління Глухівської міської ради в порядку відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого ОСОБА_1, з перерахуванням зазначеної суми коштів до місцевого бюджету міста Глухова (код 240603, р/р № 31419544700007 в місцевий бюджет ГУ ДКСУ в Сумській області МФО 837013, код одержувача 37437431).
Судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_2, у справі немає.
Приєднані до справи речовими доказами жіночу футболку і чоловічі олімпійку і футболку після набрання вироком законної сили передати відповідно ОСОБА_2 і ОСОБА_1, а кухонний ніж - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області шляхом подання до Глухівського міськрайсуду апеляції на вирок. Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Суддя Глухівського міськрайсуду О.С. Демченко
The court decision No. 41237822, Hlukhiv City and District Court of Sumy Oblast was adopted on 05.11.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 576/2054/14-к. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: