Court ruling № 41229830, 14.10.2014, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"14" жовтня 2014 р. Справа № 911/3187/14

за позовом Учбового виробничого центру самовиживання інвалідів «Ромажур»до третя особа Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Солом'янська районна організація ветеранівпро стягнення 56 302,40 грн. Суддя Антонова В.М.

за участю представників сторін:

від позивача:Романюк В.Г. (протокол №1/3 від 01.03.1994);від відповідача: від третьої особи:не з'явились; Коваленко Г.М. (довіреність №13/10-14 від 13.10.2014).Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/3187/14 за позовом Учбового виробничого центру самовиживання інвалідів «Ромажур» (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Солом'янської районної організації ветеранів (далі - третя особа) про стягнення 56 302,40 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2014 порушено провадження по справі №911/3187/14 та призначено її до розгляду на 18.09.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Солом'янську районну організацію ветеранів та відкладено розгляд справи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України на 02.10.2014.

30.09.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від третьої особи надійшло клопотання №40 від 30.09.2014 (вх. №20762/14) на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2014.

01.10.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача по справі надійшло клопотання б/н від 26.09.2014 (вх. №20894/14) про уточнення та збільшення позовних вимог.

01.10.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача по справі надійшов додаток №2 від 26.09.2014 (вх. №20895/14) до заяви про уточнення та збільшення позовних вимог б/н від 26.09.2014 (вх. №20894/14 від 01.10.2014).

01.10.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли доповнення б/н від 01.10.2014 (вх. №20896/14) до додатку №2 від 26.09.2014 (вх. №20895/14 від 01.10.2014).

01.10.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 01.10.2014 (вх. №20897/14) про покладення витрат пов'язаних з оформленням доказів на відповідача.

02.10.2014 через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання по справі, від представника позивача надійшло клопотання (повідомлення) б/н від 02.10.2014 (вх. №20908/14) про забезпечення позову.

У судове засідання 02.10.2014 представник відповідача та третьої особи по справі не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2014 розгляд справи №911/3187/14 відкладено на 14.10.2014

06.10.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 06.10.2014 (вх. №89/14), в якому зазначає про намір відповідача самоліквідуватися та з метою забезпечення позову просить суд, накласти на майно та рахунки відповідача, а також заборонити ліквідацію відповідача.

Також 06.10.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи б/н від 06.10.2014 (вх. №21327/14), в якому позивач зазначає, що відповідач відмовився від підписання акту прийому-передачі матеріальних цінностей від 30.09.2014, також позивач просить суд заборонити відповідачу самоліквідацію.

14.10.2014 до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про відшкодування господарських витрат б/н від 13.10.2014 (вх. №22036/14).

У судове засідання 14.10.2014 представник відповідача по справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засідання 14.10.2014 суд розглянувши клопотання (повідомлення) б/н від 02.10.2014 (вх. №20908/14) про забезпечення позову та клопотання б/н від 06.10.2014 (вх. №89/14), в яких просить суд накласти на майно та рахунки відповідача, а також заборонити ліквідацію відповідача.

Як вбачається з клопотання про забезпечення позову та усних пояснень представника позивача, відповідач тривалий час не виконував свої зобов'язання за договором оренди б/н від 19.06.2013 та на вимоги позивача не реагував.

Згідно з ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року №16, у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються заявником суду не надаються.

Як встановлено судом, позивачем заявлено позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та доповнень про стягнення з відповідача 84 611,61 грн., з яких 63 774,00 грн. неустойка за січень-вересень 2014, 286,28 грн. штрафні ДПІ за несвоєчасну сплату земельного податку, 131,65 штраф, 200,37 грн. пеня, 20 000,00 грн. збитки та моральна шкода, 88,71 судові витрати, 130, 60 грн. судові витрати за фотозйомку, 117,24 грн. судові витрати за відправку.

За таких обставин, враховуючи те, що припущення позивача щодо можливості утруднення або унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів до його забезпечення належним чином обґрунтовано, суд дійшов висновку про доцільність вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах розміру позовних вимог 84 611,61 грн.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Особа яка подала заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову, тобто довести відповідність (співвідношення) права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

При цьому, відповідно до п. 7.2 вказаної Постанови арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

З огляду на зазначене, заявлений позивачем такий захід до забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідача не є адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки, по-перше, позивачем в позовній заяві заявлені вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів, по-друге, позивач не зазначає в заяві та не надає до неї відповідних доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача грошових коштів у розмірі суми позову та, по-третє, не зазначає на яке саме майно (ідентифікуючі ознаки, зокрема, № кузова, рік випуску тощо) відповідача необхідно накласти арешт, а відтак зазначений захід забезпечення позову не спрямований саме на збереження грошових коштів останнього до вирішення справи по суті та не забезпечує збалансованість інтересів сторін, а такий захід до забезпечення позову, як накладення арешту на видаткові операції по рахунку відповідача не передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заявлений позивачем спосіб забезпечення позову в частині накладення арешту на майно відповідача та заборону ліквідації відповідача не відповідає позовним вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, про задоволення заяви Учбово виробничого центру самовиживання інвалідів «Ромажур» про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №911/3187/14 частково, в частині накладення арешту на кошти в межах позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд,-

у х в а л и в:

1. Заяву Учбово виробничого центру самовиживання інвалідів «Ромажур» про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №911/3187/14 задовольнити частково.

2. Накласти арешт на кошти Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) в сумі 84 611 (вісімдесят чотири тисячі шістсот одинадцять) грн. 61 коп.

3. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили 14.10.2014, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку 14.10.2015.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Учбово виробничий центр самовиживання інвалідів «Ромажур» (03049, м. Київ, вулиця Курська, будинок 12-А, квартира 13, ідентифікаційний код: 21565580).

5. Боржником за даною ухвалою є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (08500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1).

Суддя В.М. Антонова