Court ruling № 41229240, 23.09.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2014 року

справа № 811/136/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Маловисківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року по справі № 811/136/13-а за позовом Фермерського господарства "Віола" до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ФГ “Віола” звернулося до суду з адміністративним позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати рішення від 25.12.2012 року №3 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування та зобов’язати видати нове свідоцтво платника податку на додану вартість, як суб’єкта спеціального режиму оподаткування.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом при проведенні перевірки зроблені передчасні та помилкові висновки стосовно порушення ФГ “Віола” вимог спеціального режиму оподаткування, а саме щодо продажу товару не власного виробництва ТОВ “Кернел-Трейд”, ТОВ “Алікон”, ПП “Альянсспецбудгарант”, чим нібито порушено вимоги п.209.11, ст.209 Податкового кодексу України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі заяви відповідача, відповідно до ст. 55 КАС України, колегією суддів допущено процесуальне правонаступництво відповідача у зв’язку з реорганізацією шляхом приєднання та до участі у справі залучено правонаступника відповідача – Маловисівську об’єднану держану податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржену постанову, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 11.06.2010р. по 30.09.2012р. За результатами перевірки складено акт від 28.11.2012р. №147/2210/36951983 (а.с.57-74).

З акту вбачається, що всі порушення які мали місце, випливають з того, що на думку відповідача, позивач неправомірно перебував в режимі сплати фіксованого сільськогосподарського податку та на спеціальному режимі оподаткування ПДВ в у зв'язку з тим, що у вересні 2012 року реалізовано соняшник, який являється товаром, що не належить до власного сільського господарства, відповідно до вимог п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки від 28.11.2012 року №147/2210/36951983 та службової записки від 20.12.2012 року (а.с.75)., згідно п.п. б) п.209.12 статті 209 Податкового кодексу України відповідачем було прийнято Рішення №3 (№1896) від 25.12.2012 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування (а.с.16).

Рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та висновок, щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України були вчинені відповідачем на підставі того, що на думку органу податкової служби, позивач неправомірно застосовував спеціальний режим оподаткування з ПДВ. Зокрема, відповідач вважає, що позивач не відповідає критеріям встановленим п.209.12 ст.209 Податкового кодексу для підприємств, які вважаються сільськогосподарськими та які можуть використовувати спеціальний режим оподаткування, але це не відповідає фактичним обставинам.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій податкового органу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Апеляційним судом, під час розгляду справи, встановлено, що за результатами проведеної перевірки за період з 11.06.2010р. по 30.09.2012р. та на підставі Акту від 28.11.2012р. №147/2210/36951983 перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000892210 від 10.12.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 148 951,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 45 741,00 грн. (т.1.а.с.43).

ФГ «Віола» оскаржено вказане податкове повідомлення рішення в судовому порядку.

Постановою суду Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року по справі 811/137/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області №0000892210 від 10.12.2012 р..

Згідно вимог ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року по справі 811/137/13-а встановлена протиправність висновків викладених в акті перевірки, а саме суд зазначив, що висновки посадових осіб відповідача стосовно недотримання ним вимог щодо перебування на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість з вересня 2012 року та в порушення п.15 підрозділу 2 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України ґрунтуються на підставі дослідження первинних документів, хоча в акті перевірки не міститься переліку документів, які досліджувалися при проведенні перевірки, тому фактично правова оцінка їм не давалася, а тому ці висновки можна вважати як припущення.

Отже протиправність висновків відповідача, викладених в акті перевірки, встановлена судовим рішення, яке набрало законної сили.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 25.12.2012 року №3 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, а також зобов’язання видати нове свідоцтво платника податку на додану вартість, як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, оскільки вказане рішення було прийнято на підставі висновків, які не були підтвердженні належними доказами та спростовані судовим рішенням.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі; судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Маловисківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року по справі № 811/136/13-а– залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року по справі № 811/136/13-а – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай