Court ruling № 41223464, 03.11.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

03 листопада 2014 року м. Київ В/800/4713/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014

у справі №814/1461/13-а (К/800/55997/13)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Лиман»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області подано заяву №б/н від б/д про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.09.2014 у справі №К/800/30784/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України вирішується Вищим адміністративним судом України лише в межах аналізу тих судових рішень, на які посилається заявник.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, з огляду на таке.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014 про перегляд якої ставиться питання, вбачається, що підставою для прийняття рішення стали висновки суду касаційної інстанції, що за підтвердження правомірності формування податкового кредиту по податкових накладних, які виписані на передоплату у день списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг, висновки податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є безпідставними, оскільки визначальною та достатньою обставиною яка надає підприємству право отримання бюджетного відшкодування є факт сплати коштів за отримані товари /послуги.

У той час як підставою для прийняття рішення від 30.09.2014 у справі №К/800/30784/14, наведеного заявником як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, стало не підтвердження факту проведення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано норми матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних, відмінних між собою обставин, яким надавалась правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.В. Ланченко

Л.І.Бившева

Г.К.Голубєва

А.М.Лосєв

Т.М.Шипуліна