Court ruling № 41216544, 25.09.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2014 рокусправа № 808/6813/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року

у справі № 808/6813/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос»

до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання недійсною податкової консультації,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрос» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання недійсною податкової консультації від 23 липня 2013 року № 1264/10/15-210.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Приморська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30 травня 2013 року представником позивача - адвокатом ОСОБА_1 подано до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області письмове звернення про надання податкової консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства, а саме: чи застосовуються положення пункту 276.1 Податкового кодексу України при справлянні земельного податку за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, які зайняті виробничими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, якщо такі ділянки розташовані: 1) за межами населених пунктів, 2) в межах населених пунктів.

Приморською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області 23 липня 2013 року надано податкову консультацію №1264/10/15-210, у якій зазначено, що: «з врахуванням положень статей 274, 276, 288 Податкового кодексу України, особливостей щодо встановлення ставок земельного податку до земельних ділянок, наданих для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами й знаходяться за межами населених пунктів не передбачено».

Підпунктом 14.1.172 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з пунктами 52.1, 52.2 статті 52 Податкового кодексу України встановлено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Судом встановлено, що при оформленні договору оренди земельної ділянки між Приазовською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос» постало питання щодо визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою державної власності за межами населеного пункту площею 7,600 га сільськогосподарського призначення, під господарськими будівлями та дворами, нормативна грошова оцінка якої, за висновками державної експертизи землевпорядної документації від 12 липня 2012 року № 17, становить 3983875,00 грн.

Відповідно до підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Отже, зазначена норма, яка встановлює розмір ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову ділянку яких проведено, містись також чітке обмеження щодо застосування такої ставки податку до земельних ділянок, які визначені, зокрема, статтею 276 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 276.1 статті 276 Податкового кодексу України податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що положення пункту 276.1 статті 276 Податкового кодексу України встановлює ставку земельного податку, як для земельних ділянок (в межах населених пунктів), зайнятих житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, так і для земельних ділянок, наданих для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами (без застереження щодо знаходження в межах населених пунктів).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим