№ 41209554, 03.11.2014, Volyn Regional Court of Appeal

Справа № 163/2386/14-п Провадження №33/773/244/14 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М. Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2014 р. місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 15 вересня 2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3 400 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 24 серпня 2014 року о 21 годині 55 хвилин, в місті Любомль Волинської області, керуючи транспортним засобом, мопедом «Хонда», відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене, ч.1 ст. 130 КУпАП.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує постанову суду як незаконну, необґрунтовану. Вважає, що судом всупереч вимогам закону, було застосовано до нього адміністративне стягнення, яке не підлягало накладенню, оскільки він є неповнолітньою особою. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, і з урахуванням всіх обставин, застосувати щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП захід адміністративного впливу, визначений ст. 24-1 КУпАП. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки про її існування дізнався 03 жовтня 2014 року зі слів своїх батьків.

Заслухавши ОСОБА_1, який свою апеляційну скаргу підтримав, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як стверджується матеріалами справи, апелянт на судовому засіданні в суді першої інстанції присутній не був. Його доводи про те, що про постанову суду від 15 вересня 2014 року він дізнався 03 жовтня 2014 року апеляційним судом перевірені, та є такими, що підтверджуються матеріалами справи. Тому апеляційний суд поновляє ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови.

Висновки постанови суду про наявність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення достатніх даних, які вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є правильними, самим апелянтом вони не оспорюються.

У відповідності до ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення свідчать, що суд при накладенні стягнення на ОСОБА_1 не в повній мірі дотримався вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП та не врахував віку і матеріального стану правопорушника, що призвело до накладення стягнення, яке не відповідає його особі.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про незаконність винесеної судом першої інстанції постанови в частині застосування адміністративного стягнення є підставними.

Відповідно до ч.2 ст. 13 КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до осіб у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 правопорушення вчинив вперше, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання і навчання, є неповнолітнім, навчається на першому курсі в інституті на денній формі навчання за контрактом, де приймає активну участь у проведених навчальним закладом заходах. Від вчинених ним дій збитків державним та суспільним інтересам не заподіяно. Накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення може поставити його сім'ю в скрутне становище і позбавити на тривалий час засобів до існування.

За таких обставин постанова суду в частині накладеного стягнення підлягає зміні.

Враховуючи особу ОСОБА_1, його щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, приходжу до висновку, що до нього можливо застосувати захід впливу, визначений п.2 ч.1 ст. 24-1 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду Волинської області від 15 вересня 2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 15 вересня 2014 року щодо нього змінити.

На підставі п.2 ч.1 ст. 24-1 КУпАП, до ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП застосувати захід впливу у виді попередження.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя