ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
23 вересня 2014 рокусправа № 804/12373/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Сафронової С.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі за позовом за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, -
В С Т А Н О В И В :
Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому просила стягнути з відповідача штраф у сумі 3400 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням №12-Д/13 від 23.07.2013 р. в порядку ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» до відповідача застосований штраф у розмірі 3400 грн. за порушення вимог, передбачених ч.ч. 1, 5 ст. 8 даного Закону.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що Інспекцією не доведено факту розміщення зображення фізичної особи без її письмової згоди, також вказує на те, що відомості про місце, датку початку і закінчення знижки цін на послуги в наслідок погодних умов були ушкодженні.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 травня 2013 року Держспоживінспекцією у Дніпропетровській області винесено рішення №10-Д/13 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Борди України», та направлено вимогу про надання інформації необхідної для розгляду справи.
На вимогу Держспоживінспекції у Дніпропетровській області ТОВ «Борди Україна» були надані наступні документи: пояснення; свідоцтво про державну реєстрацію; довідку з ЄДР; адресну програму; договір з замовником реклами.
Відповідно до наданого договору на розміщення реклами, її замовником є ФОП ОСОБА_1, за таких підстав 20 червня 2013 року під час засідання було прийнято рішення про припинення справи відносно ТОВ «Борди Україна».
20 червня 2013 року головним спеціалістом сектору захисту прав споживачів та ринкового нагляду у Дніпродзержинському регіоні Свистуном Д.Ю. було складено протокол в якому зазначено: в ході розгляду матеріалів справи №10-Д/13 встановлено ознаки порушення вимог ч.ч.1,5 ст.8 Закону України «Про рекламу» (зображення фізичних осіб та реклама про знижку цін на продукцію) при розповсюдженні реклами водно оздоровчого комплексу «Русалка» на рекламній конструкції на мостовому переході через р. Дніпро м. Дніпродзержинська з боку ФОП ОСОБА_1
На виконання вимоги від 20 червня 2013 року №12-Д/13, відповідачем 31 липня 2013 року були надані документи: виписка з ЄДР; свідоцтво платника єдиного податку; договір з виконавцем реклами; пояснення.
23 липня 2013 року на засіданні щодо справи про порушення законодавства про рекламу був складений протокол №12-Д/13, відповідач на засідання не з'явився, клопотання про перенесення не надав. Під час проведення засідання доведено факт порушення відповідачем вимог ч.1,5 ст.8 Закону України «Про рекламу», на підставі чого винесено рішення №12-Д/13 про накладення штрафу за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та враховуючи неможливість встановити вартість розповсюдженої реклами у розмірі 3400 грн.
Вказане рішення було отримане відповідачем 17.08.2013 р.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення позивача прийняте в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством, відповідачем не оскаржувалося, а сума штрафу у добровільному порядку сплачена не була порушень.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 26 Закону України «Про рекламу» визначені органи державної влади, які здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства України про рекламу.
Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України).
Повноваження Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів визначені Положенням про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 року №465/2011.
Реалізацію повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці здійснюють інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року №206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 року за №1337/20075.
Свої повноваження Інспекції здійснюють відповідно до Законів України «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та затвердженого Положення.
Згідно з пунктом 4 Положення Інспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють, зокрема: - державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в АРК), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд (п.п. 4.1 п.4 Положення); - сприяють органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів (п.п. 4.6. п. 4 Положення).
У сфері захисту прав споживачів Інспекції мають право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення інспекціями повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу (п.п.6.1.12 п. 6.1 Положення).
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
За нормами даної статті відповідний орган державної влади має право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень законодавства; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Частиною 4 статті 27 Закону України «Про рекламу» встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу.
Питання щодо накладення штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу врегульовані Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693. Відповідно до пункту 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол про порушення законодавства про рекламу, складений уповноваженою особою Держспоживінспекції України або його територіальних органів.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи (п. 11 Порядку).
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (п. 12 Порядку).
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Отже, перевірка відповідності підстав розміщення реклами вимогам чинного законодавства здійснюється в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року, Законом України «Про рекламу» та Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067, тобто спеціальними нормативно-правовими актами, порушення відповідачем яких судами під час розгляду справи не встановлено.
Згідно з ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу» у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, штраф за порушення законодавства про рекламу за своєю природою є адміністративно-господарським штрафом.
Відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України, визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Статтею 250 Господарського кодексу України, передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Судом першої інстанції встановлено, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області дотриманий порядок накладання штрафів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693, зокрема щодо направлення відповідачу оскаржуваного рішення.
Відповідачем спірне рішення позивача оскаржене не було, а сума штрафу у добровільному порядку сплачена не була, тому сума штрафу: згідно з рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23 липня 2013 року № 12-Д/13 у розмірі 3400 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про правомірність дій позивача та про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Л.М. Нагорна
The court decision No. 41201921, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal was adopted on 23.09.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 872/16795/13. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: