ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2014 року Справа № 910/7854/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.,суддів:Стратієнко Л.В., Кондратової І.Д.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКТРАНСГАЗ" в особі філії " Управління магістральних газопроводів "КИЇВТРАНСГАЗ" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазавтоматіка" доПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" простягнення коштів В С Т А Н О В И В:
у квітні 2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазавтоматіка" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" 632 334,36 грн. заборгованості, 18 970,03 грн. на відшкодування втрат внаслідок інфляції та 5 924,89 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 632 334,36 грн. боргу, 18 970,03 грн. інфляційних втрат та 5 924,89 грн. річних.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 13.10.2014 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і просить судові рішення скасувати, постановивши нове рішення, про відмову в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, взаємовідносини сторін врегульовано договором № 1207000089 від 04.07.2012 року, за умовами якого ТОВ "Нафтогазавтоматіка" (виконавець) зобов'язалось власними та залученими силами і засобами надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (технічне обслуговування системи передачі даних Теранет Красилівського ЛВУМГ), а ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" (замовник) прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у сумі 632 334,36 грн. (п.п. 1.1, 4.1 договору).
Пунктами 5.1, 5.3 цього договору передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється проміжними платежами на підставі актів здачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше 90 календарних днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін. Остаточний розрахунок за договором замовник здійснює протягом 90 календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін кінцевого акту здачі-приймання наданих послуг.
На виконання умов зазначеного договору, позивач виконав, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень обумовленні роботи на загальну суму 632 334,36 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), актом № 1207000089-1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року (форми КБ-2в), які посвідчені печатками та підписами сторін, без будь-яких зауважень. В подальшому сторони уклали договір про реструктуризацію цієї заборгованості № 1207000089 від 14.06.2013 року, за яким відповідач взяв на себе обов'язок погасити цей борг у сумі 632 334,36 грн. до 31.12.2013 року. Проте взяті на себе зобов`язання договору відповідач не виконав, що ним і не оспорюється, зокрема і у касаційній скарзі.
За таких обставин, коли відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання перед позивачем щодо погашення боргу, останній вправі вимагати сплати заборгованості відповідачем, з урахуванням його відповідальності за порушення грошових зобов'язань передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому за таких обставин суд першої інстанції та апеляційний господарський суд дійшли правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми заборгованості, 18 970,03 грн. інфляційних втрат та 5 924,89 грн. 3% річних, обґрунтовано задовольнили позов, і підстав для зміни чи скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 85, 1119-11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Л.В. Стратієнко
І.Д. Кондратова
The court decision No. 41180871, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 29.10.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 910/7854/14. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: