Court ruling № 41150477, 01.10.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 жовтня 2014 року Справа № 923/1097/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мачульського Г.М.,Суддів:Волковицької Н.О., Грейц К.В., Добролюбової Т.В., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 20.08.2014у справі№ 923/1097/13за позовомОСОБА_6доТовариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити"простягнення 1 161 126,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.04.2014 у справі № 923/1097/13 позов задоволено; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" на користь ОСОБА_6 вартість частини майна ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити", пропорційну частці ОСОБА_6 у статутному (складеному) капіталі зазначеного товариства в сумі 1 103 120,00 грн., а також 1 067,78 грн. інфляційних втрат та 56 939,13 грн. 3% річних.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 у справі № 923/1097/13 рішення місцевого господарського суду скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2014 у справі № 923/1097/13 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення місцевого господарського суду залишено в силі.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.08.2014 у справі № 923/1097/13 з дотриманням строку, передбаченого частиною першою статті 11117 ГПК України, у якій заявник просить вказану постанову скасувати, а постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2012 у справі № 10/171(9/32), від 29.01.2009 у справі № 48/58(05-5-48/15749) та постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.05.2009, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: частини першої статті 11, частини третьої статті 12, частини другої статті 148, статей 509, 605 Цивільного кодексу України, статей 11-1, 54 Закону України "Про господарські товариства", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 20.08.2014 у справі № 923/1097/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо задоволення позову про стягнення вартості частини майна товариства (відповідача), пропорційної частці позивача у статутному капіталі товариства з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, не зважаючи на встановлені апеляційним судом обставини про: відсутність з боку позивача упродовж тривалого часу з моменту його виходу з товариства звернень до відповідача щодо виплати належної йому частини майна; а також про наявність у заяві позивача та у протоколі зборів учасників товариства відомостей про відсутність з боку позивача будь-яких претензій до товариства, у тому числі майнових.

Водночас у постанові від 26.12.2012 у справі № 10/171(9/32) суд касаційної інстанції в аналогічних правовідносинах, встановивши відсутність з боку позивача упродовж тривалого часу з моменту його виходу з товариства звернень до відповідача щодо виплати йому належної частини майна, а також наявність у заяві позивача та у протоколі зборів учасників товариства відомостей про відсутність з боку позивача будь-яких претензій до товариства, у тому числі майнових, прийшов до протилежного висновку, а саме щодо відсутності підстав для стягнення з товариства вартості частини майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі товариства.

З огляду на викладене колегія суддів визнає, що зі змісту вказаних судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 54 Закону України "Про господарські товариства", внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу № 923/1097/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяГ. МачульськийСудді:Н. Волковицька К. Грейц Т. Добролюбова М. Черкащенко