Court ruling № 41132499, 23.10.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11462/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскер» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскер» до Державної пробірної служби України про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, співробітниками Державної пробірної служби України на підставі наказів №180-о від 18.04.2014 та №223-о від 22.04.2014 проведена планова перевірка дотримання ТОВ «Аскер» стану законодавства щодо торгівлі на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, за результатами якої складено акт перевірки №165/14 від 19.05.2014.

В наведеному акті перевірки відображено допущені позивачем порушення ТОВ «Аскер» п.5 ст.14 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за ними» №637/97 ВР від 18.11.1997 (Закон №637/97-ВР), зокрема, встановлено факт торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів (ручки пір'яні з золотим пером), на яких були відсутні відбитки державних пробірних клейм.

В результаті чого, постановою Державної пробірної служби України від 10.07.2014р. №51 про накладення штрафу на суб'єкта господарювання - ТОВ «Аскер» за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма, або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма накладено штраф у розмірі 812 604 грн 91 коп., що становить 100 відсотків вартості ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма.

Вважаючи наведену постанову такою, що порушує охоронювані законом права та інтереси Товариства, останнє звернулось за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно, з підстав та у межах повноважень, визначених чинним законодавством України прийнято постанову від 10.07.2014 №51 про накладення штрафу на суб'єкта господарювання за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними є Закон №637.

Пунктом 23 частини першої ст.1 Закону №637 визначено, що клеймування - пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів.

Частиною п'ятою ст.14 Закону №637 визначено, що торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб'єктами господарювання на території України тільки за наявності державного пробірного клейма.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, та державні установи пробірного контролю в порядку, встановленому нормативно-правовими актами, провадять обов'язкове клеймування всіх ввезених на територію України юридичними та фізичними особами ювелірних та побутових виробів, виготовлених з дорогоцінних металів з метою їх реалізації (крім ввезених для власних потреб); клеймування провадиться за наявності митної декларації та документа про сплату ввізного мита (ч.2 ст.15 Закону №637).

Зазначена норма визначає, що не підлягають обов'язковому клеймуванню в органах, які здійснюють державний пробірний контроль напівфабрикати і зливки з дорогоцінних металів; вироби з дорогоцінних металів, які мають історичну або археологічну цінність, а також ордени, медалі і монети; дрібна насічка (інкрустація) золотом і сріблом на зброї, предметах побуту, релігійного культу тощо; сухозлітка жовта і сухозлітка срібна; прилади, лабораторний посуд та інші вироби, що виготовляються з дорогоцінних металів і призначені для наукових, виробничих, медичних та інших цілей.

Таким чином, відповідно до положень частини п'ятої ст.14 Закону №637 передбачена можливість торгівлі дорогоцінними металами за наявності на них державного пробірного клейма, за виключенням випадків, які визначені в п.23 частини першої ст.1 Закону №637.

Разом з тим, основні вимоги та порядок здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінних металів, матеріалів, що містять дорогоцінні метали, відповідністю їх державним стандартам, а також відповідністю вставок із дорогоцінного каміння (природного та штучного), дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (природного та штучного) найменуванню, ваговим та технічним характеристикам, зазначеним на етикетці (бирці) виробу визначено в Інструкції №244.

Так, Інструкція №244 під виробом з дорогоцінного металу розуміють будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений із сплавів дорогоцінних металів - золота, срібла, платини, паладію, який використовується як прикраси або предмети побуту (п.1.5). Одночасно, під будь-який ювелірний чи побутовий виріб, що складається з частин, які виготовлено із сплаву дорогоцінного металу, та частин, виготовлених із недорогоцінного металу або іншого матеріалу є комбінованим виробом з дорогоцінним металом.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, ручки пір'яні з золотим пером, що поставлялись Позивачу є комбінованим виробом з дорогоцінним металом, а безпосередньо саме золоте перо - виробом з дорогоцінного металу.

Згідно положень п. 7.2 Інструкції №244 клеймування виробів залежно від їх дизайну, художньої цінності, конструктивного виконання або за бажанням заявника здійснюється: безпосередньо на виробі механічним, електроіскровим або лазерним способом; на підвішеній до виробу пломбі з етикеткою запровадженого зразка із зазначенням на ній проби дорогоцінного металу, ваги виробу, дати його випробування, засвідчених спеціальною печаткою органу, який здійснив державний пробірний контроль.

За таких умов, колегія суддів приймає до уваги посилання відповідача, що якщо виріб із дорогоцінного металу має високу художню цінність, що не дозволяє проставлення на ньому клейма, існує нормативно врегульована можливість проставлення клейма на підвішеній до виробу пломбі з етикеткою запровадженого зразка (із зазначенням на ній проби дорогоцінного металу, ваги виробу, дати його випробування, засвідчених спеціальною печаткою органу, який здійснив державний пробірний контроль).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання позивача на положення п.7.8 Інструкції №244, як на підставу не подання виробів до Відповідача для нанесення державного пробірного клейма, адже згідно даної норми дійсно зафіксовано положення, які визначають що допускається не наносити клеймо літери Д у разі, якщо вага виробів менша 1,0 г незалежно від наявності другорядних і додаткових частин.

Натомість, частиною другою ст. 13 Закону №637 визначено, що ввезення в Україну ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів суб'єктами господарювання провадиться за умови їх наступного обов'язкового клеймування в органах, які здійснюють державний пробірний контроль.

При цьому, позивачем не наведено, а судом не встановлено, жодного положення Закону №637, Інструкції №244 або іншого нормативно-правового акту, які б надавали суб'єкту господарювання право не подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю вироби для їх подальшого клеймування.

Більше того, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що п.7.8 Інструкції №244 передбачає саме право відповідача не проводити таке клеймування, а не його обов'язок, адже саме відповідач приймає рішення про доцільність проставлення або не проставлення клейма літери Д на виробах вага яких менша 1,0 г незалежно від наявності другорядних і додаткових частин. Крім того, колегія суддів погоджується із доводами відповідача, що суб'єкт господарювання не наділений правом самостійно визначати, яке саме клеймо має ставитись на виріб, тобто саме Відповідач має право визначити, чи підпадає виріб під проставлення клейма літери Д, або іншої літери (А, Б, Е (НП) або В).

Також, судова колегія зауважує, що для визначення чи підпадає даний виріб для нанесення державного пробірного клейма літери Д, має передувати проведення відповідного експертного випробування, яке визначене в п.7.1 Інструкції №244.

Отже, з урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що позивачем протиправно проводилась торгівля виробами без відповідного державного пробірного клейма.

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскер» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.