Court ruling № 41112982, 28.10.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1119/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Києві апеляційну скаргу Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «До енд ко Київ» до Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «До енд ко Київ» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0073432310/0 від 18.11.2008 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Київ-Кетерінг» (правонаступником якого є Позивач) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодуванння за період з 01.01.2014 року по 31.12.2005 року, січень, грудень 2006 року, лютий 2007 року, за результатами якої 14.11.2008 року складено акт №459/23-1/20582919.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимг п.1.8 ст.1, п.п.7.7.10 п.7.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилося у неправомірному збільшенні суми бюджетного відшкодування.

18.11.2008 року податковим органом відносно Позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0073432310/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов»язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 297 408,49 грн.

Згідно положень ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинним на момент проведення перевірки) податковим органам надано право проведення невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок.

Відповідно п.п.7.7.5. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» документальна невиїзна перевірка проводиться податковим органом протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації за відповідний період. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Крім того, статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що податкові органи можуть запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник.

Як вбачається з преамбули наказу ДПА України від 27.05.2008 року №355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» при проведенні перевірки згідно Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266, невиїзних документальних та виїзних позапланових перевірок платників податків положення Примірного порядку є спеціальними по відношенню до цих Методичних рекомендацій та мають пріоритет у застосуванні.

Відповідно п.4.1 наказу ДПА України від 18.04.2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб проводять документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності платника ПДВ другої категорії з урахуванням вимог до проведення документальної невиїзної перевірки, визначених Законом №509. Документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість проводиться на підставі пункту 1 статті 11 Закону №509 і триває протягом 30 днів, наступних за граничним днем подання звітної податкової декларації або фактичного подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п.3.1 наказу ДПА України від 18.08.2005 року №350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» підрозділи, що здійснюють адміністрування податку на додану вартість протягом 30 днів, наступних за днем надходження податкової декларації до податкового органу, проводять документальну невиїзну перевірку.

Так, перевірка контролюючим органом проводилася за період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року, січень, грудень 2006 року, лютий 2007 року.

Однак, така перевірка проводилася Відповідачем за відсутності на те законних підстав у зв'язку із сплином строку проведення перевірки.

Крім того, висновками актів попередніх перевірок підтверджено суми податку на додану вартість, заявлені до відшкодування, не встановлено порушень податкового законодавства, частина податку в розмірі 594 816, 98 грн повернута Позивачу.

Статтею 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити додаткове зобов'язання звітного періоду, визначена відповідно до цього Закону.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону).

В матеріалах справи відсутні докази у підтвердження наявності ознак фіктивності окремих постачальників Позивача.

На час здійснення господарських операцій продавці-контрагенти Позивача внесені до Єдиного державного реєстру та мали свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Згідно визначення п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Статтею 2 вказаного Закону визначено перелік осіб, які є платниками податків.

Пунктами 10.1, 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є:

а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону;

б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону;

в) у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель;

г) при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України;

д) платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем на виконання вказаного положення закону не надано доказів у підтвердження необґрунтованості завищення Позивачем суми бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов»язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 297 408,49 грн та, відповідно, не доведено правомірності винесеного ним 18.11.2008 року податкового повідомлення-рішення №0073432310/0.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.