Decision № 4103277, 12.05.2008, Odesa Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2008 року м. Одеса

Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А. суддів - Бабія А.П. - Ступакова О.А. при секретарі - Переверзевій Н.В. розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про захист права споживача та відшкодування моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2007 року, -

встановила:

18.06.2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про захист права споживача, а саме зобов'язати відповідача виконати договір страхування транспортного засобу серії V3.0 № 041-91 від 03 жовтня 2006 року в повному обсязі, стягнути 137653, 73 грн. страхового відшкодування за договором страхування транспортного засобу серії V3.0 № 041-91 від 03 жовтня 2006 року та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Позивач у судовому засіданні позов уточнив, підтримав та пояснив, що 03 жовтня 2006 року він уклав з ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема, № 40, код ЄДРПОУ 20782312, р/р 26509001305735 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, р/р 26509001305735 в Райфайзенбанк Україна, МФО 300528) договір страхування транспортного засобу серії V3.0 № 041-91.

31.12.2006 року він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої його автомобіль «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Оскільки страхова компанія відмовилась сплатити йому за договором страхування суму затрачену ним на ремонт транспортного засобу, то він просить стягнути з ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 137653, 73 грн. страхового відшкодування за договором страхування транспортного засобу серії V3.0 № 041-91 від 03 жовтня 2006 року та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позов не визнав та пояснив, що за вищевказаним договором був застрахований транспортний засіб «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1. 04 січня 2007 року позивач звернувся до відповідача з

Головуючий у першій інстанції - Дерус А.В. Справа № 22ц-1551/2008р.

Доповідач Станкевич В.А. Категорія ЦП 25

заявою про пошкодження транспортного засобу «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яке мало місце 31 грудня 2006 року по вул. Жуковського в м. Одесі. Дана заява була прийнята до розгляду співробітниками відповідача та були проведені дії по встановленню обставин випадку і визначення розміру збитку та після з'ясування всіх обставин вищезазначеної події було встановлено, що відповідач не має підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки до матеріалів страхової справи були долучені адміністративні матеріали від 28 лютого 2007 року, які були складені відділом оформлення ДТП УДАІ ГУМВС України в Одеській області на позивача по ст. ст. 122-2, 124 КпАП України, що свідчить про факт залишення місця ДТП позивачем ОСОБА_1 Згідно вимог п. 4.1.9. Договору страхування передбачено, що «Страховими випадками не визнаються події, що відбулися безпосередньо внаслідок здійснення Страхувальником/Вигодо набувачем або його довіреними особами /водієм кримінально-карних дій з використанням ТЗ, непокори органам влади (втечі з місця події, переслідування працівниками відповідних компетентних органів МВС і т.п.)».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 до ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про захист права споживача та відшкодування моральної шкоди - задоволений частково.

Зобов'язано ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» виконати договір страхування транспортного засобу серії УЗ.О № 041-91 від 03 жовтня 2006 року в повному обсязі.

Стягнуто з ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1, суму в розмірі 84348 (вісімдесят чотири тисячі триста сорок вісім) гривень 23 копійки, як відшкодування шкоди.

Стягнуто з ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1, суму в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, як відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь держави, як відшкодування витрат за сплачене державне мито в розмірі 843 (вісімсот сорок три) гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 (тридцять) гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В апеляційній скарзі ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» ставиться питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах скарг і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» був укладений договір страхування серії V3.0 № 041-91 відносно автомобілю «ВМW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1., який належить позивачу, (а.с. 6-10)

Під час дії даного договору, а саме 31.12.2006 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю вищевказаного автомобілю, таким чином відповідно до п. 3.1 договору - настав страховий випадок. Позивачем своєчасно було повідомлено по телефону Одеське регіональне представництво ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про настання страхового випадку та надані всі необхідні документи.

ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відмовила позивачу у виплаті йому страхового відшкодування, посилаючись на порушення ОСОБА_1 п. 4.1.9 Договору страхування.

Пунктом 4.1.9 Договору страхування передбачено, що: «Страховими випадками не визнаються події, що відбулися безпосередньо внаслідок здійснення Страхувальником /Вигодо - набувачем або його довіреними особами/ водієм кримінально-карних дій з

використанням ТЗ, непокори органам влади (втечі з місця події, переслідування працівниками відповідних компетентних органів МВС і т.п.)».

Дані обставини зазначені і в апеляційній скарзі ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

Судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що рішення відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування є безпідставним, незаконним, та таким, що прийняте з порушенням умов договору страхування транспортного засобу серії V3.0 № 041-91.

Оскільки: - непокора органам влади повинна бути підтверджена Постановою про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішенням суду про накладення на позивача адміністративного стягнення лише за злісну непокору певним державним органам, а саме ст. 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця. А таких постанов компетентних органів та рішень суду не виносилось. В постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 01 березня 2007 року стосовно позивача ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині, ні в протоколі про адміністративне правопорушення по ДТП, яке мало місце 31 грудня 2006 року по вул. Жуковського в м. Одесі з транспортним засобом «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1, що застрахований у ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за договором страхування № 041-91 від 03 жовтня 2006 року, не містить жодного слова про непокору органам державної влади;

- факт втечі з місця події, на який відповідач посилається в рішенні про відмову у виплаті страхового відшкодування є таким, що не відповідає дійсності, оскільки ні в постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 01 березня 2007 року стосовно позивача ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині, ні в протоколі про адміністративне правопорушення по ДТП, яке мало місце 31 грудня 2006 року по вул. Жуковського в м. Одесі з транспортним 3acoбoм «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1, що застрахований у ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за договором страхування № 041-91 від 03 жовтня 2006 року, не містить жодного слова про втечу з місця події.

Крім того, за втечу з місця події передбачена адміністративна відповідальність, а до адміністративної відповідальності позивач не притягався, що підтверджується ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2007 року про закриття провадження по справі.

Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ст. 60 ЦПК України, сторони повинні довести ті обставини на які вони посилаються як на підставі своїх вимог.

В матеріалах справи відсутні документи підтверджуючі те, що ОСОБА_1 порушив п. 4.1.9 Договору страхування.

Відповідачем не представлено суду жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач порушив умови договору страхування, або вимоги цивільного законодавства регламентуючі правовідносини пов'язані з страхуванням транспортного засобу.

Згідно ч. 1 п.3 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно звіту № 02-007 комісії фахівців - автотоварознавців по оцінці вартості матеріального збитку, заподіяного власникові автомобіля «BMW 530» від 07 лютого 2007 року матеріальний збиток складає 84348, 23 грн.(а.с. 60-66)

Оскільки зазначене експертне дослідження проводилося українськими фахівцями -автотоварознавцями та визначений розмір реальних збитків заподіяних власникові автомобіля «BMW 530», то суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги надані

позивачем розрахунки виконаних ремонтних робіт по відновленню автомобіля «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1 проведених підприємством Республіки Молдова.

При таких даних суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 по відшкодуванню матеріальної шкоди.

Згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Між тим в обґрунтуванні часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на статті ЦК України регламентуючих відшкодування в наслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

Оскільки вказані обставини регламентуються главою 67 ЦК України „СТРАХУВАННЯ" колегія суддів вважає необхідним виключити з мотивувальної частини рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2007 року вказані обґрунтування.

Рішення про задоволення позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню з таких підстав.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянину внаслідок фізичного чи психологічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1999 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 (з наступними змінами) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Із характеру правовідносин, що виникли між сторонами у справі, не випливає обов'язок щодо відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, коли рішення в частині стягнення моральної шкоди прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, вони не можуть залишаться в силі, а підлягають скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в цій частині у задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, ч. 1 п.п. 3, 4 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Апеляційну скаргу ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2007 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про захист права споживача та відшкодування моральної шкоди -в частині задоволення відшкодування моральної шкоди - скасувати.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на статті ЦК України регламентуючих відшкодування в наслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити, мотивувальну частину вважати такою, як викладена в рішенні апеляційного суду.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.