ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
20 серпня 2014 року м. Київ В/800/3803/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого),
Блажівської Н.Є., Костенка М.І., Островича С.Е., Федорова М.О.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.06.2014 № К/800/28958/14
у справі № 826/1461/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метал-Плюс"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.06.2014 № К/800/28958/14.
Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.06.2014 № К/800/28958/14 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права податкового законодавства, зокрема ст. ст. 44, 198, 201 Податкового кодексу України та ст. 203 Цивільного кодексу України.
На підтвердження зазначеного заявник надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014 К/800/16035/13 та від 17.10.2012 К/9991/50660/12, в яких на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права за аналогічних обставин.
Виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.06.2014 № К/800/28958/14, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції не застосовував положення ст. ст. 44, 198, 201 Податкового кодексу України та ст. 203 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.
Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволені заяви Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.06.2014 № К/800/28958/14 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Карась О.В.
Судді Блажівська Н.Є.
Костенко М.І.
Острович С.Е.
Федоров М.О.
The court decision No. 41013839, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 20.08.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 826/1461/14. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: