Court ruling № 41005530, 22.10.2014, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 363/2999/14 Головуючий у І інстанції Войнаренко Л.Ф.Провадження № 22-ц/780/5739/14 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.Категорія 42 22.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

22 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,

за участю секретаря Черепинець А.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл будинку.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи учасників судового процесу, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА :

В 2003 році ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про розподіл будинку. Просила змінити розмір її частки в спільній частковій власності на будинок АДРЕСА_1, виділивши їй приміщення 2-1, 1-2, 1-3, 1-1, І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VІ та визнавши за нею право власності на вказані приміщення. Приміщення 2-2 площею 12,5 кв.м. просила виділити відповідачці ОСОБА_3.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2003 року затверджено мирову угоду, якою ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання виплатити ОСОБА_3 грошові кошти, як компенсацію за належну ОСОБА_3 ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. За ОСОБА_2 визнано право власності на весь житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1

ОСОБА_3 погодилась на отримання компенсації за належну їй ? частину будинку в сумі 6360 грн. з виплатою у вказані терміни і після отримання вказаної грошової компенсації ніяких претензій до ОСОБА_2 мати не буде і погодилась на оформлення всієї земельної ділянки, що знаходиться біля житлового будинку на ім'я ОСОБА_2

В липні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про роз'яснення вказаної ухвали.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 серпня 2014 року у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали суду від 23.04.2003 року відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, заявник подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для її розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Свою заяву про роз'яснення ухвали ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що у сторін виник спір з приводу трактування мирової угоди, оскільки вважає, що земельна ділянка площею 0,02 га за адресою: АДРЕСА_1, яка була надана відповідачці ОСОБА_3 для обслуговування ? частини спірного житлового будинку, має бути передана їй, однак, відповідачка ОСОБА_3, заперечує проти цього. Просила суд роз'яснити чи дійсно має бути передана ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,02 га, що була надана ОСОБА_3 для обслуговування ? частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та за яку ОСОБА_2 виплатила ОСОБА_3 грошову компенсацію.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що питання, яке ставить заявник, не було предметом розгляду під час слухання справи. 23 квітня 2003 року суд затвердив мирову угоду, яка була викладена, узгоджена та підписана сторонами.

Колегія суддів погоджується із такими висновками.

Як встановлено судом, ухвалою суду від 23 квітня 2003 року, в межах заявлених стороною вимог, затверджено узгоджену та підписану сторонами мирову угоду, якою ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання виплатити ОСОБА_3 грошові кошти як компенсацію за належну ОСОБА_3 ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

За ОСОБА_2 визнано право власності на весь житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1

ОСОБА_3 погодилась на отримання компенсації за належну їй ? частину будинку в сумі 6360 грн. з виплатою у вказані терміни і після отримання вказаної грошової компенсації ніяких претензій до ОСОБА_2 мати не буде і погодилась на оформлення всієї земельної ділянки, що знаходиться біля житлового будинку на ім'я ОСОБА_2

Вказана ухвала набрала законної сили.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" №14 від 18.12.2009 року передбачено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Посилання апелянта на необхідність роз'яснення ухвали в частині поділу земельної ділянки площею 0,02 га за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі вимоги не заявлялися в суді першої інстанції і дане питання не було предметом розгляду справи.

Із змісту заяви про роз'яснення ухвали, вбачається, що заявник фактично порушує питання про внесення змін в ухвалу, що не допускається.

Інші доводи, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленої судом ухвали, апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене, колегія вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону.

За таких обставин ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: