ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/17843/14 16.10.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Статус"
про стягнення грошових коштів в порядку регресу
Суддя Котков О.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Скоповська Х.М. (представник за довіреністю);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 16 жовтня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
26 серпня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 4882 від 04.08.2014 року до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Статус" (відповідач) в якій викладені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 19 697,02 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 02 копійки).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АС/4459194.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/17843/14, розгляд справи призначено на 23.09.2014 року.
Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 23.09.2014р. через канцелярію подав до суду заяву № 6273 від 22.09.2014р. «Про зменшення позовних вимог» в якій Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Статус" в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 19 197,02 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто сім гривень 02 копійки).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2014 року відкладено розгляд справи до 16.10.2014 року.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
12 грудня 2012 року між Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (надалі - Страховик) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № МТЗ 0009994/2.1.5.1. (копія договору міститься в справі, по тексту - Договір або Договір добровільного страхування).
Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 18.07.2013р. по вул. Київський Шлях в м. Бориспіль, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Мітсубіші Карізма", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_4.
В результаті ДТП автомобіль «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою виданою органами МВС України на ім'я ОСОБА_3 (копія довідки міститься в матеріалах справи).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано страхове відшкодування в розмірі 19 697,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2373 від 07.11.2013р. (долучено до матеріалів справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 70/29081/2.1.5.1 від 23.10.2013р. (копія документу в справі).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2013р. у справі № 359/8116/13-п (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п. 13.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_4 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Мітсубіші Карізма", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4459194 (належним чином засвідчена копія витягу з МТСБУ з відомостями про полі № АС/4459194 долучена до матеріалів справи).
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з ОСОБА_4 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АС/4459194, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_4 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Мітсубіші Карізма", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4 транспортного засобу "Мітсубіші Карізма", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Згідно зі Звіту № 1781 від 30.07.2013 року (копія документу в справі), вартість матеріального збитку застрахованого автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 21 732,16 грн.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також те, що полісом № АС/4459194 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн. та франшизу в сумі - 500,00 грн., обґрунтованими є позовні вимоги, за викладених в позові вих. № 4882 від 04.08.2014 року обставин з урахуванням поданих уточнень згідно заяви № 6273 від 22.09.2014р. «Про зменшення позовних вимог», про те, що сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4 транспортного засобу "Мітсубіші Карізма", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 19 197,02 грн. з розрахунку: 19 697,02 грн. (відшкодована шкода) - 500,00 грн. (франшизи за полісом № АС/4459194).
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають задоволенню в повному обсязі.
В частині розподілу господарських витрат у справі № 910/17843/14, суд вказує наступне.
Згідно ч. 2 п. 5 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" від 26.06.95р. N 01-8/453, якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
В інформаційному листі від 20.10.2006р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" Вищий господарський суд України з приводу запитання: "Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?" довів до відома Господарським судам України наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.
Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайвої сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.
Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить - 19 197,02 грн.
Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Статус" (ідентифікаційний код 31201694, адреса: 02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 59-Б, оф. 3), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (ідентифікаційний код 20842474, адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А, р/р 26504799999867 в ПАТ КБ "Правекс-Банк" в м. Києві, МФО 380838), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 19 197,02 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто сім гривень 02 копійки) та судовий збір - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.
3. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/17843/14.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 20.10.2014р.
Суддя О.В. Котков
The court decision No. 40975421, Commercial Court of Kyiv was adopted on 16.10.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 910/17843/14. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: