Court ruling № 40945140, 15.10.2014, Kherson Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22ц-791/2760/2014 р. Головуючий в І інстанції: Булах Є.М.

Категорія: 44 Доповідач: Полікарпова О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року жовтня місяця 15 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоПолікарпової О.М.СуддівБазіль Л.В. Лісової Г.Є.При секретаріМироненко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 28 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління державної міграційної служби України в Херсонській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідачів, мотивуючи тим, що їй на праві власності належить 3/4 частини трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. За вказаною адресою зареєстроване місце проживання відповідача, в той час як він у вищевказаній квартирі з моменту придбання її позивачем не проживав жодного дня. Реєстрація відповідача порушує її право власності.

У зв'язку із цим, на підставі ст.72, 156 ЖК України, просила суд визнати ОСОБА_6 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 28 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подала на нього апеляційну скаргу і, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення вимогам закону, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи ОСОБА_5 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вона не є єдиним власником спірної квартири, а тому підстав для визнання ОСОБА_6 таким, що втратив право користування житловим приміщенням не вбачається. Крім того, суд зазначив, що відповідач відсутній у спірній квартирі з поважної причини, його право на користування вказаною квартирою зберігається за ним протягом всього часу відбування покарання.

Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягів про державну реєстрацію прав Херсонського державного бюро технічної інвентаризації № 29493736 від 30.03.2011 року та № 31624636 від 12.10.2011 року ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності належить 3/4 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно довідки ВГІРФО Суворовського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області від 02.09.2012 року, ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Після смерті попереднього власника ? частини квартири ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину на спірну квартиру видано ОСОБА_8, частина спадкового майна залишилась відкритою за донькою спадкодавця ОСОБА_9

З письмових пояснень, що надійшли до Суворовського районного суду м. Херсона від засудженого ОСОБА_6, який відбуває покарання в Райківецькій виправній колонії №78, вбачається, що на даний час користуватися житлом, що є предметом спору, він не може з об'єктивних причин. Крім того, 1/4 частина спірної квартири, яка не охоплюється правом власності позивачки належить йому, як спадкоємцю після смерті його матері ОСОБА_9

Згідно ч.4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як із підстав і в порядку, передбачених законом.

Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла членів сім'ї власника жилого приміщення протягом року.

З урахуванням того, що позивачка не є власницею всієї квартири, свідоцтво на ? частину квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 ще нікому не видано позов про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням є необґрунтованим.

Таким чином, на думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції є законним та правильним, таким, що узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає нормам матеріального права, і тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги були викладені позивачкою в позовній заяві, їм дано оцінку в рішенні суду і з такою оцінкою колегія суддів погоджується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 28 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий (підпис)

Судді (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно:

Копія ухвали оформлена 15 жовтня 2014 року

Ухвала набрала законної сили 15 жовтня 2014 року

Суддя О.М. Полікарпова

Секретар судового засідання І.С. Мироненко