Court ruling № 40927469, 23.09.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2014 р. м. Київ К/800/27149/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Чижевський М. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській областіна постанову та ухвалуЛьвівського окружного адміністративного суду від 07.07.2013 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 рокуу справі№ 2а-11930/10/1370 (63747/11/9104)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Донснаб-Захід»доДержавної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській областіпроскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2013 року у справі № 2а-11930/10/1370 (63747/11/9104), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 28.05.2010 року № 846/23-0/35313836 та № 846/23-0/35313836.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТПК «Донснаб-Захід» з питань взаєморозрахунків з ТОВ «КФ «Арміда» за період з 01.01.2008 року до 31.12.2009 року складений акт від 18.05.2010 року № 846/23-0/35313836, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке призвело до заниження податку на прибуток в сумі 3 364 424,00 грн., пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке призвело до завищення податкового кредиту на суму 269 1540,00 грн. та заниження податкових зобов'язань на 737 975,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.05.2010 року № 846/23-0/35313836, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6 728 848,00 грн., в тому числі 3 364 424,00 грн. за основним платежем та 3 364 424,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 846/23-0/35313836, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 106 962,50 грн., в тому числі 737 975,00 грн. за основним платежем та 368 987,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, однак скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про задоволення позову, оскільки доводи податкового органу, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної, дату її складання, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, а згідно з п. 9.6 ст. 9 цього Закону свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ТПК «Донснаб-Захід» та ТОВ «КФ «Арміда» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, актами приймання-здачі товару.

На момент здійснення господарських операцій з позивачем ТзОВ «КФ «Арміда» було зареєстроване у встановленому порядку, не було виключене з ЄДРПОУ, перебувало на обліку в органах державної податкової служби та було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Розрахунок за поставлені товарно-матеріальні цінності позивач здійснив шляхом безготівкової оплати грошовими коштами на суму 778446,7 грн. та шляхом видачі векселів власної емісії від 19.12.2008 року.

Також позивач надав докази часткового погашення вексельної заборгованості шляхом викупу вказаних векселів за договорами купівлі-продажу від векселедержателів ТзОВ «ПКТБ «Цінні папери» та Фондова компанія «Парус» на загальну суму 5173155,26 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень.

Крім того, наявність у ТОВ «Донснаб-Захід» станом на 05.10.2010 року залишків сільськогосподарської техніки, придбаної у ТОВ «ВКФ «Арміда», підтверджується актами, складеними і підписаними посадовими особами ТОВ «Донснаб-Захід» та працівників Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Львівській області.

Згідно з постановою Жовківського районного суду Львівської області від 27.12.2010 року скасовано постанову слідчого Слідчого відділу Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 09.03.2010 року про порушення кримінальної справи за фактом використання працівниками ТОВ «ТПК Донснаб-Захід» завідомо підроблених документів, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28.01.2011 року залишено без змін постанову Галицького районного суду міста Львова від 11.01.2011 року, якою скасовано постанову старшого прокурора Прокуратури Львівської області від 21.10.2010 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «ТПК Донснаб-Захід» за ознаками злочинів, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року у справі № 2а-11930/10/1370 (63747/11/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак