№ 40927150, 15.10.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року Справа № 916/1298/13

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участю представника відповідача Л. Чуприни (дов. від 09.12.2013), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 вересня 2014 року у справі № 916/1298/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" до комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення,

УСТАНОВИВ: У травні 2013 року публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення 2 263 278 грн 22 коп. основного боргу, 98 357 грн 67 коп. річних, 2 600 грн інфляційних нарахувань, 523 903 грн 50 коп. штрафу та 280 098 грн 26 коп. пені з підстав неналежного виконання умов договору від 5 листопада 2009 року № 05-11-09/158/ТГО-577/09 постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання, надання послуг на підживлення і ХВО (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідач позов не визнав, проте у подальшому згідно акта звірки взаєморозрахунків від 23 квітня 2014 року визнав борг на суму 2 246 976 грн 4 3 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24 квітня 2014 року (суддя Г. Гуляк) позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 2 вересня 2014 року рішення скасовано частково: стягнуто 2 246 976 грн 43 коп. основного боргу, 98 357 грн 67 коп. річних і 2 600 грн інфляційних нарахувань; у решті позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" просить постанову скасувати в частині відмови у стягненні 16 304 грн 16 коп. боргу з підстав порушення апеляційним господарським судом статей 47 і 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у цій частині позов задовольнити.

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представник позивача в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 5 листопада 2009 року сторони уклали договір № 05-11-09/158/ТГО-577/09 поставки теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалювання та гарячого водопостачання, надання послуг на підживлення і ХВО (далі - договір), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання виробляти та постачати у теплові мережі відповідача теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання населення, бюджетних установ, інших організацій, а відповідач - приймати теплову енергію та оплачувати її вартість.

З жовтня 2012 року до лютого 2013 року публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" надало комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси" послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 4 557 345 грн 94 коп., а з лютого до травня 2013 року - на загальну суму 2 926 989 грн 85 коп., що підтверджується актами приймання-передачі послуг.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язання в частині оплати вартості наданих послуг спричинило спір.

23 квітня 2014 року сторони склали акт звірки взаєморозрахунків за період жовтень 2012 року - квітень 2013 року, відповідно до якого позивач вважає, що борг позивача дорівнює 2 263 278 грн 22 коп., а відповідач визнає борг лише у розмірі 2 246 976 грн 43 коп.

Згідно висновку судово-економічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30 січня 2014 року № 4749/4750 відповідач з 1 жовтня 2012 року по 30 квітня 2013 року оплату вартості послуг не здійснював.

Згідно з приписами статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин положення статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми основного боргу.

Водночас апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у стягненні 16 304 грн 16 коп. - вартості послуг, наданих у вересні 2010 року, оскільки зазначена сума не була включена до ціни позову і відсутнє клопотання заінтересованої сторони для застосування господарським судом правила пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних. Отже, господарські суди обґрунтовано задовольнили позов у частині стягнення збитків від інфляції та річні.

За правилами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій, передбачених абзацом третім частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Оскільки відповідач порушив грошове зобов'язання, апеляційний господарський суд, вирішуючи питання відповідальності боржника в частині стягнення сум пені та штрафу, правомірно відмовив у позові в цій частині.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 вересня 2014 року у справі № 916/1298/13 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець