№ 40923762, 05.09.2014, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2014 р. Справа № 804/12309/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 14950,01грн., -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2014 року Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на користь бюджету суму податкового боргу в розмірі 14950,01грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та має податковий борг у розмірі 14950,01грн., який виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених самостійно платником по єдиному податку у податкових деклараціях від 08.02.2014р. №1400006362 на суму 11672,01грн. та від 08.05.2014р. №1400015322 на суму 3278,0грн. У відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України податковою інспекцією була винесена податкова вимога № 411-11 від 20.03.2014р., яка направлена відповідачу засобами поштового зв'язку. Позивач просить стягнути з відповідача вищевказану суму податкового боргу виходячи з наданих позивачу повноважень, визначених ст.ст.20, 87 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 15.08.2014р. відкрито скорочене провадження у справі, відповідачу було запропоновано у 10-денний строк надати письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову (а.с. 1).

Відповідач 04.09.2014р. надав до канцелярії суду заяву про розстрочку, в якій просив прийняти рішення яким розстрочити оплату заборгованості в розмірі 14950,01грн. за період з 01.10.2014р. по 31.03.2015р. включно, сплачуючи заборгованість рівними частинами по 2491,67 грн. в місяць, при цьому, відповідач зазначив, що заборгованість виникла у зв'язку з поганим станом в державі та незважаючи на тяжкий фінансовий стан все ж таки намагається належним чином сплачувати податки, так, 03.09.2014р. відповідачем було сплачено грошову суму в розмірі 1570,00грн. (а.с. 17).

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав, приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.1 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше наступного дня з дня надходження до суду заяви відповідача про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована 11.06.2012р. за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.06.2014р. (а.с. 3).

Позивачем самостійно до податкового органу було подано наступні податкові декларації платника єдиного податку, а саме:

- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2013 рік на суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - у розмірі 11704,00грн. - 08.02.2014р. (а.с. 4-6);

- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2014р. на суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - у розмірі 3278,00грн. - 08.05.2014р. (а.с. 7-9).

Відповідач у встановлені строки суми самостійно визначеного грошового зобов'язання до бюджету не сплатив.

Згідно до облікової картки платника податків податковий борг відповідача з урахуванням наявної переплати у розмірі 31,99грн., становить - 14950,01грн. (а.с. 13).

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує суму узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Так, податковим органом, у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, була сформована податкова вимога № 411-11 від 20.03.2014р. на суму 11672,00грн. грн., яка була отримана відповідачем у відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги та копією конверта з поштовим повідомленням (а.с. 10, 11).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно наявних в матеріалах справи податкових декларацій від 08.02.2014р. та від 08.05.2014р., судом встановлено, що відповідач відноситься до ІІІ групи платників єдиного податку та сума доходу відповідача за звітній період оподатковується за ставкою 5% у відповідності до п.п. 293.3.1 п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 295.3 ст.295 Податкового кодексу України Платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Таким чином, з урахуванням вказаних норм відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковою декларацією за 2013р. від 08.02.2014р. - до 19.02.2014р., тобто податковий борг виник з 20.02.2014р.; за податковою декларацією за І квартал 2014р. від 08.05.2014р. - до 20.05.2014р., тобто податковий борг виник - з 21.05.2014р.

У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав суду доказів погашення узгодженого податкового боргу з єдиного податку у встановлені строки в сумі 14950,01грн. згідно вимог п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України.

При цьому, не підлягає задоволенню заява відповідача про розстрочку, в якій відповідач фактично суму нарахованого боргу визнав та просив розстрочити оплату заборгованості в розмірі 14950,01грн., зі сплатою рівними частинами по 2491,67 грн. в місяць за період з 01.10.2014р. по 31.03.2015р. включно, з огляду на те, що ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає розстрочення виконання рішення суду, яке ще не прийнято та не набрало законної сили, тобто така заява є передчасною.

Також не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача про часткову сплату боргу в сумі 1570грн. за квитанцією від 03.09.2014р., оскільки зі змісту квитанції видно, що відповідачем сплачено суму єдиного податку за ІІ квартал 2014р., тоді як предметом спору у даній справі є період 2013р. та І квартал 2014р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу по єдиному податку у сумі 14950,01грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 71, 86, 94, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 14950,01грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 14950,01грн., (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету (р/р 35213001001387 УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 38753177) - суму податкового боргу по єдиному податку в розмірі 14950грн. 01 коп. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 01 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва