Decision № 40901438, 25.09.2014, Kyivskyi District Court of Odesa City

Київський районний суд м. Одеси

65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3б тел. (факс): (048) 718-99-17

_____________________

Справа № 520/11300/14-ц

Провадження № 2/520/6009/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2014 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Огренич І.В.

при секретарі - Камінській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Київського ВДВС ОМУЮ, заступника начальника ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виключення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та, уточнивши позовні вимоги, просить ухвалити рішення яким зняти арешт та заборону відчуження, накладений постановою №В-12/466 від 08 липня 2010 року та постановою Першого Київського ВДВС ОМУЮ №34939613 від 24 жовтня 2012 року, постановою В-3/2222/35071283 від 14 грудня 2012 року про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_3. При цьому позивачка посилається на те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02 липня 2012 року за нею було визнано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2. Зазначене рішення було зареєстровано у реєстрі прав власності на нерухоме майно у КП «ОМБТІ та РОН». На теперішній час позивачці стало відомо, що Першим Київським ВДВС ОМУЮ винесено постанову №В-12/466 від 08 липня 2010 року про арешт всього нерухомого майна боржника на підставі виконавчих листів №2-2-1732/10, 2-1731/10. Крім того, 24 жовтня 2012 року державним виконавцем вдруге було винесено постанову №34939613 про арешт всього нерухомого майна боржника ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа №2-2-1732/10, яке у 2010 році вже було арештовано. Також, 14 грудня 2012 року, на підставі другого виконавчого листа, постановою Першого Київського ВДВС ОМУЮ В-3/2222/35071283 теж було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3. Позивачка зазначила, що в момент накладення арешту вона теж була співвласником нерухомого майна, що було придбано у шлюбі і накладення арешту на вищезазначене майно обмежує її права на розпорядження цим майном, у зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Позивачка у судове засідання не з'явилась, повідомлялась, представник позивачки - адвокат ОСОБА_5 надала до суду заяву, якою уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, справу просить розглядати за їх відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлявся, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, повідомлялась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, зазначивши, що проти задоволення позову не заперечує, оскільки між нею та ОСОБА_3 укладена мирова угода в органах виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки до суду не повідомили, в зв'язку з чим, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 08 липня 2010 року Першим Київським ВДВС ОМУЮ, при примусовому виконанні виконавчих листів №2-2-1732/10 та 2-1731/10, було винесено постанову №В-12/466 про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_3.

24 жовтня 2012 року державним виконавцем року Першого Київського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_2, при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1732/10 вдруге було винесено постанову №34939613 про арешт всього нерухомого майна боржника ОСОБА_3.

Також, 14 грудня 2012 року, при примусовому виконанні виконавчого листа №1512/6234/2012, виданого 26 жовтня 2012 року, постановою Першого Київського ВДВС ОМУЮ В-3/2222/35071283 теж було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02 липня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлення факту окремого проживання та поділу майна, зокрема, було встановлено факт про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 травня 2008 року по 26 лютого 2011 року, встановлено факт про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3, знаходячись в зареєстрованому шлюбі з 26 лютого 2011 року проживають окремо з 23 лютого 2012 року та визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2. Зазначене рішення набрало законної сили 14 серпня 2012 року.

Тобто, в момент накладення арешту на все майно ОСОБА_3 позивачка була співвласником нерухомого майна, що було придбано у шлюбі.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребувати своє майно, а статтею 391 цього Кодексу визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При таких обставинах, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст.3, 321, 387, 391 ЦК України, ст. ст. 50, 60 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Зняти арешт та заборону відчуження, накладений постановою №В-12/466 від 08 липня 2010 року та постановою Першого Київського ВДВС ОМУЮ №34939613 від 24 жовтня 2012 року, постановою В-3/2222/35071283 від 14 грудня 2012 року про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Огренич І. В.