Court ruling № 40896198, 21.07.2014, Boryspil City and District Court of Kyiv Oblast

Справа №359/5677/14-ц

Провадження №2/359/1737/2014

УХВАЛА

21 липня 2014 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Борець Є.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до Бориспільської районної державної адміністрації, громадської організації «Садівницьке товариство «Старз» та ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок охорони, про зобов'язання не перешкод-жати використовувати його за призначенням та не вчиняти дії, спрямовані на заволодіння, блокування, пошкодження та руйнування будинку охорони,

встановив:

В червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд визнати за ним право власності на будинок охорони на другому контрольно-пропускному пункті ГО «СТ «Старз», що розташовується на території Гнідинської сільської ради Борис-пільського району. Крім того, позивач просить зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати використовувати цей об'єкт нерухомого майна за призначенням та не вчиняти дії, спрямо-вані на його заволодіння, блокування, пошкодження та руйнування.

Представник позивача ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову та просить суд заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, спрямовані на заволодіння, блокування, пошкодження, знищення та руйнування будинку охорони.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити не-можливим виконання рішення суду.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз.1 п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пере-свідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання мож-ливого рішення суду про задоволення позову.

Встановлено, що на підтвердження своїх вимог представник позивача ОСОБА_4 надав копію висновку оперуповноваженого СДСБЕЗ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, яким був закінчений розгляд звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо неправомірних дій з боку ОСОБА_3 при отриманні земельної ділянки площею 0,628 га в адміністративних межах Гнідинської сільської ради. Однак в змісті цього документу відсутні відомості про те, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на заволодіння, блокування, пошкод-ження, знищення або руйнування будинку охорони.

Крім того, до заяви про забезпечення позову приєднана копія ухвали судді Бориспіль-ського міськрайонного суду від 27 листопада 2013 року, з мотивувальної частини якої вба-чається, що ОСОБА_3 може вчинити дії, спрямовані на заволодіння, блокування та зни-щення будинку охорони. Однак в змісті цього судового рішення відсутні відомості про те, що відповідач вчиняє такі дії. Крім того, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 червня 2014 року ухвала суду першої інстанції скасована.

З огляду на ці обставини суд вважає, що представник позивача ОСОБА_4 не надав жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Тому підстави для забезпечення позову відсутні. У задоволенні заяви представника по-зивача ОСОБА_1 належить відмовити.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.208, ст.210 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена позивачем до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня вручення копії судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець