ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05 вересня 2014 року м. Київ К/800/37146/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Кагарлицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року справі за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Кагарлицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
в с т а н о в и в:
11 липня 2014 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Кагарлицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області», яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2014 року залишена без руху для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання вказаної ухвали, для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, підтвердження її доказами та усунення недоліків, зокрема, уточнення вимог до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень, встановлених статтею 223 КАС України та надання документу про сплату судового збору, або доказів наявності пільг щодо його сплати.
Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За частиною четвертою (абзац 2) статті 214 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Оскільки відповідачем не подано обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та не усунуто недоліки зазначені в ухвалі від 14 липня 2014 року, то у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Кагарлицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року справі за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Кагарлицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець
The court decision No. 40884261, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 05.09.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 810/6146/13-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: