Court ruling № 40874599, 23.09.2014, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

23 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/779/14

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління (далі ОДПІ ГУ) Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 лютого 2014 року №Ф-473-17 на суму 691,70 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець зареєстрований 13 лютого 2002 року виконавчим комітетом Новокаховської міської ради, що не заперечується позивачем.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана вимога є правомірною, оскільки відповідно до чинного законодавства України всі фізичні особи-підприємці в обов'язковому порядку мають сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про виконавче провадження».

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки вимога від 14 лютого 2014 року №Ф-473-17 є протиправною, так як законодавством України не передбачено обов'язку щодо особистого страхування, а тому сплата єдиного внеску є правом позивача. Крім того, оскаржувана вимога не містить строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, з неї не видно за який строк нараховано та стягується борг, відсутній розрахунок боргу в сумі 691,70 грн.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.4 ч.1 ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Особи, зазначені у п.4 ч.1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, поряд з цим, не звільнений від сплати єдиного внеску за себе (не є пенсіонером за віком або інвалідом та не отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу), тобто позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 1 ч.2 ст.6 вказаного Закону передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 ст. 9 даного Закону встановлено, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вчасно не сплатив у повному обсязі суму єдиного внеску у розмірі 691,70 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З матеріалів справ вбачається, що Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області було надіслано позивачу вимогу про сплату недоїмки по єдиному внеску у зв'язку з виявленням вищевказаної заборгованості в сумі 691,70 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що, з урахуванням виявлення порушення позивачем у вигляді несплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 691,70 грн., податковим органом правомірно винесено оскаржувану вимогу від 14 лютого 2014 року №Ф-473-17.

Що стосується доводів апелянта щодо невідповідності спірної вимоги вимогам виконавчого документа, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №455 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно п.6.4 зазначеної Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Дослідивши оскаржувану вимогу від 14 лютого 2014 року № Ф-473-17, колегія суддів вважає, що вона відповідає додатку 5 Інструкції від 09 вересня 2013 року №455, а тому вищезазначені доводи апелянта є необґрунтованими.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.6.7 Інструкції вимога вважається відкликаною, якщо: сума боргу самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг списується у випадках, передбачених ст. 25 Закону; є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем самостійно погашено борг у сумі 691,70 грн., тому, колегія суддів вважає, що оскаржувана вимога є відкликаною.

Що стосується посилань апелянта відносно безпідставності стягнення з ФОП ОСОБА_2 судового збору у сумі 1 644 грн., то судова колегія вважає за необіхне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.8 7 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 лютого 2014 року № Ф-473-17 на суму 691,70 грн., що, в свою чергу, є позовною вимогою майнового характеру.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно стягнення з ФОП ОСОБА_2 судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1 644 грн., з урахуванням сплаченої раніше частини судового збору.

Відповідно до ч.6 ст. 187 КАС України до додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт надав суду квитанцію № k14/F352 від 15 квітня 2014 року, згідно якої ним сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 92 грн.

Згідно п.3.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюються у розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

З урахування подання позовної заяви майнового характеру та з урахуванням часткової сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянт зобов'язаний сплатити вказаний судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 821,50 грн.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду в розмірі 821 грн. 50 коп. на рахунок №31212206781008, одержувач ГУДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011 Код ЄДРПОУ суду 34380461.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв