Court ruling № 40870758, 07.10.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/26678/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Гороголь І.С.

представників:

позивача: Балковська І.Ю.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 року

у справі № 823/129/14

за позовом Приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика»

до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Золотоніська птахофабрика» (далі по тексту - позивач, ПП «Золотоніська птахофабрика») звернулось з позовом до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2013 року № 204/0000852200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Золотоніська птахофабрика» з податку на додану вартість у розмірі 1124368,00 грн. В іншій частині - в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 року скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року в частині відмови в задоволенні позову. Прийнято у цій частині нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2013 року №204/0000852200 у розмірі 73 518,83 грн.

В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року залишено без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ПП «Золотоніська птахофабрика», посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Золотоніська птахофабрика» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року, за результатами якої складено акт від 23.09.2013 року № 260/23-13/2200/32908049.

В акті перевірки зокрема зазначено, що позивачем порушено п. 198.6, ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.10.2013 року № 204/0000852200.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Золотоніська птахофабрика» та ТОВ «ПоліАгроПром», ТОВ «Компанія «Придніпров'є», ПП «Трейдінг-Черкаси», ПП «Трейд Ін Форум», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Фрейтейдж», ПП ОСОБА_4, ФГ «Рід», ПП «Шлях-2» були здійсненні господарські операції щодо придбання товарів та послуг (договори від 30.09.2011 року № 42, від 10.06.2011 року № 39, від 10.01.2012 року № ДГ-010112, від 12.04.2011 року № 53, від 29.08.2012 року №29/0812, від 29.11.2012 року № 45, від 15.11.2012 року № 1).

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами списання товарів, актами надання послуг, рахунками-фактури, тощо.

Оплата позивачем придбаних товарів та послуг підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, платіжними дорученнями.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Використання позивачем придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та вищевказаним контрагентом.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «ПоліАгроПром», ТОВ «Компанія «Придніпров'є», ПП «Трейдінг-Черкаси», ПП «Трейд Ін Форум», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Фрейтейдж», ПП ОСОБА_4, ФГ «Рід», ПП «Шлях-2» на час спірних відносин були зареєстровані як платники податку (відповідно до вимог чинного законодавства).

Також, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги висновки ОДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов