Court ruling № 40843008, 09.09.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2014 року м. Київ К/9991/28935/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року

у справі № 2а-12581/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет» (далі - ТОВ «Бімаркет»; позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - ДПІ у Святошинському районі м. Києва; відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0003192330 від 12 серпня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Святошинському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва проведено перевірку магазину, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0652/26/57/23/31814050 від 20 липня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0003192330 від 12 серпня 2010 року, яким до товариства застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 51 340,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Бімаркет» пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з нездійсненням протягом ста п'ятдесяти одного робочого дня (19 квітня 2009 року, 25 квітня 2009 року, 26 квітня 2009 року, 05 травня 2009 року, 06 травня 2009 року, 10 травня 2009 року, 11 травня 2009 року, 06 червня 2009 року, 07 червня 2009 року, 13 червня 2009 року, 14 червня 2009 року, 20 червня 2009 року, 21 червня 2009 року, 27 червня 2009 року, 28 червня 2009 року, 04 липня 2009 року, 05 липня 2009 року, в період з 07 серпня 2009 року по 30 серпня 2009 року, а також у період з 01 вересня 2009 року по 21 грудня 2009 року) щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та незабезпеченням їх зберігання у відповідних книгах обліку розрахункових операцій.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому слід враховувати, що штрафні (фінансові) санкції, застосовані за порушення вимог Закону № 265/95-ВР, до набрання чинності Податковим кодексом України (01 січня 2011 року) за своєю правовою природою були адміністративно-господарськими санкціями.

Статтею 250 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

А відтак, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що відбулось при здійсненні ним господарської діяльності в період з 19 квітня 2009 року по 12 серпня 2009 року.

Відповідно до статті 5 Закону № 265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Як встановлено судами, реєстратор розрахункових операцій ІКС-Е260Т, фіскальний № 2657004710 у період з 03 серпня 2009 року по 20 грудня 2009 року перебував у ремонті в центрі сервісного обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю «Гера-Сервіс», що підтверджується копіями квитанції № 100022110, акту реєстрації ремонту реєстратора розрахункових операцій № 1912/2 від 19 грудня 2009 року, технічного висновку ТОВ «Гера-Сервіс» № 0406/11 від 04 серпня 2009 року.

При цьому на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій ІКС-Е260Т, фіскальний № 2657004710 позивачем використовувались інші зареєстровані в установленому законом порядку реєстратори розрахункових операцій, облік операцій за якими здійснювався у відповідних книгах обліку.

Що ж стосується доводів контролюючого органу про нездійснення товариством друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскального звітного чека за 21 грудня 2009 року та незабезпечення його зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, то вони спростовуються долученою позивачем до матеріалів справи копією витягу з книги обліку розрахункових операцій № 2657004710/3, в якій наявний спірний Z-звіт.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Острович С.Е.

Федоров М.О.