№ 40820969, 18.09.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/3356/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2011

у справі № 2а-8212/11/1270

за позовом Приватного підприємства „Радон"

до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської

області

про визнання протиправної бездіяльності

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Радон" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправною бездіяльності щодо не оформлення належним чином результатів перевірки, зобов'язання вчинити певні дії за результатами складання акту перевірки.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2012 позовні вимоги задоволено, визнано протиправною бездіяльність відповідача в частині невинесення рішення в порядку, встановленому ст. 58, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами складання акту №147/23-32787373 від 25.05.2011 „Про результати документальної невиїзної перевірки приватного підприємства „Радон" з питань щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2010 року".

Зобов'язано Стахановську державну податкову інспекцію в Луганській області винести рішення, в порядку, встановленому ст. 58, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами складання акту №147/23-32787373 від 25.05.2011 „Про результати документальної невиїзної перевірки приватного підприємства „Радон" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2010 року".

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2010 року та складено акт №147/23-32787373 від 25.05.2011 „Про результати документальної невиїзної перевірки приватного підприємства „Радон" (код ЄДРПОУ 32787373) з питань щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2010 року".

В акті перевірки було визначено, що укладені угоди між Приватним підприємством „Стилет-Юг", Приватним підприємством „Альянсмашагротранс", Приватним підприємством „Радон" були спрямовані на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, що зазначені вище, з метою заниження бази оподаткування з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємство та несплати відповідних сум податку.

Приватне підприємство „Радон" незаконно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 312830 грн. та зроблено висновок про заниження бази оподаткування з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Відповідно до статей 75, 86 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки; результати перевірок оформлюються у вигляді акта чи довідки.

Інформація, одержана підрозділами податкової служби за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби (стаття 71 ПК України).

Таким чином, Інспекція як орган державної податкової служби відповідно до наданих їй повноважень провела перевірку платника податків - Товариства, за результатами якої було складено акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм податкової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При складанні акта було використано інформацію, одержану за результатами здійсненого податкового контролю і призначену для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Інспекції.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 розділу І Порядку передбачено, як складається висновок акта документальної перевірки, зокрема про те, що зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки в зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абзац 4 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).

Таким чином, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань.

При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Включення до змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Тому ці висновки, а так само і відповідні дії посадових осіб контролюючого органу не заважають у набутті платником податків певних матеріальних чи нематеріальних благ.

Оскільки, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами.

Викладена в актах перевірки інформація не може бути підставою для задоволення позову Товариства до Інспекції щодо акта перевірки, оскільки у даному випадку мала місце реалізація органом державної податкової служби визначених ПК України

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, допустили помилкове тлумачення норм чинного податкового законодавства, а відтак рішення судів є помилковими.

За правилами ч. 1 ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2011 у справі № 2а-8212/11/1270 задовольнити, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2011 у справі № 2а-8212/11/1270 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко