№ 40803499, 01.10.2014, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 жовтня 2014 р. Справа № 802/3371/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді:Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації

до: ОСОБА_2

про: стягнення надмірно виплачених коштів

ВСТАНОВИВ:

15.09.2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Вінницької РДА) з адміністративним позовом до відповідача - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) про стягнення надмірно виплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 17.11.2009 року відповідач звернувся з заявою про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги. Відповідно до поданої заяви громадянину ОСОБА_2 призначено компенсацію по догляду за особою похилого віку (інвалід І групи) ОСОБА_3 УПСЗН Вінницької РДА встановлено, що відповідачем вчасно не подано інформацію про смерть підопічного, у зв'язку з чим виникла переплата державної допомоги компенсації за надання соціальних послуг в сумі 259,32 грн, яка в добровільному порядку не повернута.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (вх.№19732/14) про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - обов'язковою не визнавалась, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до УПСЗН Вінницької РДА із заявою від 17.11.2009 року про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (а.с.12-13).

23.11.2009 року УПСЗН Вінницької РДА призначено ОСОБА_2 компенсацію по догляду за особою похилого віку (інвалід І групи) ОСОБА_3 (а.с.14).

08.04.2014 року до УПСЗН Вінницької РДА надійшло повідомленнч з відділу ДРАЦС Вінницького РУЮ про громадян, які померли за березень 2014 року та стало відомо, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Частиною восьмою статті 7 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558 визначено, що непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Згідно пункту 15 вказаного Порядку фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми. Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви органу праці та соціального захисту населення, що призначив компенсацію.

Відповідно до п.16 Порядку, якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви органу праці та соціального захисту населення, що призначив компенсацію.

Органи праці і соціального захисту населення, що призначають та виплачують щомісячну компенсацію, здійснюють контроль за діяльністю фізичних осіб, які надають соціальні послуги.

Судом встановлено, що утриманець відповідача, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією повідомлення про громадян, які померли за березень 2014 року (а.с.16).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно повідомити про припинення надання соціальних послуг і причини, що впливають на призначення компенсаційної виплати, що підтверджується копією заяви про призначення компенсаційної виплати.

Однак, відповідач вчасно не повідомив позивача про смерть ОСОБА_3, якому він надавав соціальні послуги, внаслідок чого виникла переплата в розмірі 259,32 грн.

09.04.2014 року позивачем було прийнято рішення про припинення виплати та направлено повідомлення про повернення наданої соціальної допомоги та запропоновано самостійно відповідачу повернути надмірно виплачені кошти у відповідності з чинним законодавством (а.с.19). Таке повідомлення відповідач отримав 12.06.2014 року (а.с.20), проте безпідставно отриману суму компенсації за надані соціальні послуги не повернув.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 259,32 грн., отриманих ним в якості компенсації за надання соціальних послуг.

Отже, беручи до уваги те, що ОСОБА_2 не повідомив Управління праці та соціального захисту населення Вінницької РДА про смерть підопічного, хоча зі змісту заяви про призначення компенсаційної виплати від 17.11.2009 року зобов'язувався вчасно повідомити управління про причини, що впливають на призначення компенсаційної виплати, та у зв'язку із цим необґрунтовано отримав компенсацію за надані соціальні послуги в сумі 259,32 грн, яку в добровільному порядку не повернув, а тому такі підлягають стягненню на підставі рішення суду.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (вул. Грибоєдова, 10а, м. Вінниця, р/р 35410041016956, МФО 802015, код 03191928, призначення платежу: переплачена сума компенсації за надання соціальних послуг) кошти надміру виплачені як компенсація фізичним особам за надання соціальних послуг в сумі 259,32 грн (двісті п'ятдесят дев'ять гривень тридцять дві коп).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович