Court ruling № 40801240, 19.09.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 вересня 2014 року м. Київ В/800/4152/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Кравцова О.В.,

Єрьоміна А.В.,

Зайця В.С.,

Цуркана М.І.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши заяву виробничо-комерційної фірми «Агромарін» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року (К/800/15087/14) у справі за позовом виробничо-комерційної фірми "Агромарін" до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року виробничо-комерційна фірма "Агромарін" звернулася в суд з позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції України з контролю за цінами від 23 жовтня 2013 року № 49 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у виробничо-комерційної фірми "Агромарін" в дохід Державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки 204155,99 грн. та штрафу в сумі 204155,99 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції України з контролю за цінами № 49 від 23 жовтня 2013 року про застосування до виробничо-комерційної фірми "Агромарін" адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у виробничо-комерційної фірми "Агромарін" в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 204155,99 грн. та штрафу в сумі 204155,99 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року - скасовано, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2013 року - залишено в силі.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд вищезазначеної ухвали у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. .

В заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали суду касаційної інстанції від 24 червня 2014 року заявник посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1222 від 17 жовтня 2007 року, Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджене державне регулювання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 373 від 17 квітня 2008 року, також заявником зазначено про не застосування Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення», проте застосування даного закону судом касаційної інстанції в іншій аналогічній справі.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року у справі № К/800/13144/14, від 5 вересня 2013 року у справі № К/9991/35555/11, від 3 квітня 2012 року у справі № К/9991/78189/11, від 12 лютого 2013 року у справі № К/9991/65070/11.

Вивчивши заяву виробничо-комерційної фірми «Агромарін» та додані до неї матеріали, суд не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставами для перегляду можуть бути виключно неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України").

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справах, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом виробничо-комерційної фірми "Агромарін" до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання дій протиправними.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддіКравцов О.В. Єрьомін А.В. Заяць В.С. Цуркан М.І. Швед Е.Ю.