№ 40752819, 03.10.2014, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 359/6970/14-п Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 33/780/717/14 Доповідач у 2 інстанції НагорнийКатегорія 147 03.10.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Нагорний А.М., при секретарі Похилевич О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2014 року, якою -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, -

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень. в дохід держави.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 20 червня 2014 року, о 20год. 30хв. в с. Проців Бориспільського району Київської області, СТ «Факел» на а/д мала дамба «Осокорки-Проців» керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що при розгляді справи суд не повно та не об'єктивності дослідив обставини, викладені в протоколі, які як він зазначає, - не відповідають дійсності.

Так, апелянт стверджує, що працівники міліції склали протокол про адміністративне правопорушення відносно нього за відсутності свідків, та понятих, не дали можливості з ним ознайомитись та не надали йому можливості пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на чому він почав наполягати, засумнівавшись у справності запропонованого інспекторами алкотестеру.

Крім викладеного, апелянт звертає увагу на те, що накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу значним чином вплине на його фінансовий стан та спосіб життя, оскільки він є тимчасово безробітним, є особою призовного віку та проходить підготовку, проживає з матір'ю, яка є інвалідом другої групи, а також - має доглядати за дачею батька.

ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та винести нову, якою провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Також, апелянт просить поновити йому строк на подачу скарги, оскільки пропуск десятиденного строку обумовлений тим, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а про розгляд справи та притягнення його до адміністративної відповідальності - дізнався лише 16 серпня 2014 року.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 289 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений з поважних причин, а тому клопотання про його поновлення є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідача, правопорушника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити та свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, всупереч вимог вказаних правових норм судом першої інстанції не були в повному обсязі з'ясовані всі обставини.

Викликані в судове в засідання свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 пояснили, що вони є сусідами по дачі і були свідками, коли ОСОБА_2 всупав в суперечку з працівниками міліції та наполягав на проходженнs огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, в чому працівниками міліції йому було відмовлено.

Викликані в судове засідання поняті ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також працівники міліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення від 20 червня 2014 року щодо ОСОБА_2, в судове засідання не з'явились, про причини неявки - суд не повідомили.

Згідно п.3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, огляд проводиться уповноваженою особою Державтоінспекції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Отже, ОСОБА_2 мав право вимагати проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.

Крім того, п.6 даного Порядку передбачає, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Згідно п.5.4 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зазначено, що підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, є відмова водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складено безпідставно, а наявність в його діях ознак, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, не доведено.

За таких обставин вважаю, що постанова судді підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, а провадження по справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Строк на апеляційне оскарження постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2014 року ОСОБА_2 поновити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати, провадження по справі закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області А.М.Нагорний