Court ruling № 40749646, 02.10.2014, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа №467/669/14-ц 02.10.2014 02.10.2014 02.10.2014

Провадження №22-ц/784/2527/14

Головуючий у першій інстанції-Кологрива Т.М.

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.,

суддів - Коломієць В.В., Шолох З.Л.,

при секретарі - Орельській Н.М.

за участю позивачів - ОСОБА_1,

ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3

представника відповідачки - ОСОБА_4

прокурора - Савченко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2,

та

представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4

на ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 6 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, до ОСОБА_6

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

У С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

До участі у справі як третю особу залучено орган опіки та піклування.

Участь у справі в порядку статті 45 ЦПК приймав прокурор.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі. Представник посилався на те, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав були вирішені рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 9 липня 2013 року, яке набуло законної сили 18 червня 2014 року, а провадження в частині вимог про стягнення аліментів закрито ухвалою того ж суду від 9 липня 2013 року.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 6 серпня 2014 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав. У задоволенні клопотання про закриття провадження в іншій частині позову - відмовлено.

Сторони не погодились з ухвалою суду та її оскаржили.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 просили ухвалу скасувати в частині закриття провадження, посилаючись на невірну оцінку судом попереднього судового рішення як підстави для закриття провадження.

Відповідачка ОСОБА_6, діючи через свого представника, не погодилась з висновком суду про відсутність підстав для закриття провадження в частині вимог про стягнення аліментів, посилаючись на правила статті 206 ЦПК, та просила скасувати ухвалу в цій частині та закрити провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду від 6 серпня 2014 року, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачів підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідачки задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав за пунктом 2 частини 1 статті 205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що є таке, що набрало законної сили рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 9 липня 2013 року, що ухвалене по спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 205 ЦПК підставою для закриття провадження у справі є таке, що набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

При цьому підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (пункт 5 частини 1 статті 119 ЦПК). Такими будуть юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які регулюють спірні відносини.

У даній справі підставами позову можуть бути факти ухилення відповідачки від виконання батьківських обов'язків або інші факти, передбачені статтею 164 СК України.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 9 липня 2013 року відмовлено у позові ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав (а.с.20-21).

Звертаючись у квітні 2014 року з аналогічним позовом, позивачі, в тому числі і ОСОБА_2, посилались на те, що після ухвалення судового рішення у липні 2013 року ОСОБА_6 продовжує ухилятись від виконання своїх обов'язків щодо неповнолітнього сина, а саме не спілкується з ним, не приймає участі у вихованні та утриманні дитини.

Отже, підстави позову про позбавлення батьківських прав відповідачки, заявленого у квітні 2014 року, не можна вважати тотожними підставам позову, розглянутого судом у липні 2013 року.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду про те, що оскільки судове рішення від 9 липня 2013 року набуло законної сили 18 червня 2014 року (а.с.59), то і всі юридичні факти, що мали місце до червня 2014 року буди підставами попереднього позову ОСОБА_2 Таке тлумачення підстав позову та меж судового розгляду суперечить правилам статті 11 ЦПК щодо розгляду судом цивільних справ лише в межах заявлених позивачем вимог.

Таким чином, ухвала суду в частині закриття провадження у справі підлягає скасуванню з постановленням в цій частині іншої ухвали про відмову у закритті провадження за позовом ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

При вирішенні клопотання відповідачки про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення аліментів, суд першої інстанції вірно виходив з того, що аліментні зобов'язання носять щомісячний характер та стягуються на майбутнє. Підставою стягнення аліментів є ухилення одного з батьків від обов'язку щодо утримання дитини в той чи інший період часу.

Тому відмова ОСОБА_2 від вимог про стягнення аліментів при розгляді його вимог у 2013 році не позбавляє його права на звернення з аналогічними вимогами у квітні 2014 року. Позови ОСОБА_2 про стягнення аліментів, заявлені у 2012 та 2014 році, не можуть вважатись заявленими з тих же підстав.

Такий висновок відповідає характеру аліментних зобов'язань та меті їх встановлення судовим рішенням.

Доводів, які б спростовували висновки суду в цій частині, апеляційна скарга ОСОБА_6 не містить.

Керуючись статтями 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 6 серпня 2014 року в частині закриття провадження за вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_6 про закриття провадження у справі в частині вимог про позбавлення батьківських прав відмовити.

Ухвалу суду в частині відмови в задоволенні інших вимог залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді