№ 40717543, 08.09.2014, Vilniansk District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 314/4239/14-а

Провадження № 2-а/314/36/2014 Номер рядка звіту 36

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області, в складі:

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

при секретарі Пакуло В.С.,

за участі:

представника позивача ТОВ «АЛКОР ЛТД» Хорошка С.В.,

представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника відповідача Холод В.М.,

представника третьої особи Дядька А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКОР ЛТД», ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «УНМАК» про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до відповідача з вимогою визнати недійсними рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 13.09.2012 № 185 в частині передачі у власність ТОВ «УНМАК» паркану №1.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що первинним власником паркану №1, 3 було підприємство УН СП «Алкор», яке 01.10.1998 року замовило первину інвентаризацію, згідно якої встановлено, що земельна ділянка площею 12523 кв.м огороджена по пе риметру парканами з залізобетонних плит висотою 2; 1,8; 3 м, які згідно рішення виконавчого комітету Віль нянської міської ради №270 від 1998року оформлювали право власності за УН СП «Алкор». Рішенням виконавчо го комітету Вільнянської міської ради Запорізької області № 71 від 10 березня 2011 року в зв'язку з виходом зі складу засновників УН СП «Алкор» на підставі заяви та наданих документів, за ОСОБА_2 було оформле но право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1, у складі яко го під пунктом 19 зазначено паркани № 1, 2, 3. Вказані паркани зараз знаходяться в користуванні ТОВ «Алкор ЛТД» на підставі договору оренди.

13.09.2012 відповідачем було прийнято рішення, зокрема, щодо передачі у власність ТОВ «УНМАК» паркану №1. Таким чином, прийняте рішення порушує існуюче право власності ОСОБА_2

У судовому засіданні представники позивачів повністю підтримали свої позовні вимоги, доповіли по їх суті, просила задовольнити з пістав, зазначених в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що за наявних в матеріалах справи документах в неї відсутні підстави запречувати проти позовних вимог.

Представник третьої особи проти задоволення позову заперечував пояснивши це наступним.

Паркан, який огороджує виробничу територію, належить ТОВ «УНМАК» на праві приватної власності, що підтверджується відповідним свідоцтвом на право власності від 18.10.2012 року.

ЗАТ «Запорізький інструментальний завод ім.Войкова», як попередній власник майна, володів даною територією понад 3,5 Га і майном ще з 1967 року.

ТОВ «УНМАК» орендував вищезгаданий майновий комплекс, а 20.07.2011 року на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень ТОВ «УНМАК» викупило у ЗАТ «Запорізький інструментальний завод ім.Войкова» нежитлові приміщення (майновий комплекс) за адресою: м. Вільнянськ, вул. Шевченка, 75. Відповідно до вимог ст. 640 Цивільного кодексу України договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 та в силу приписів ст. 334 Цивільного кодексу України у ТОВ «УНМАК» виникло право власності.

Після цього, на всі придбані об'єкти було отримано свідоцтва на право власності на нерухоме майно, в тому числі і на паркан, який огороджує територію нашого підприємства і позначений № 1. Право приватної власності на паркан підтверджується відповідним свідоцтвом від 18.10.2012 року.

В додатках до технічного паспорту, а саме в оціночному акті вказано: «забор -бетонньїе плитьі - 1 861м.кв.». Також, у технічному паспорті, а саме у зведеному акті вартості будівель та споруд, які передаються за договором, вказані паркани № 1,2,3,9,10 - що ще раз підтверджує право власності ТОВ «УНМАК» на паркани.

Ще одним з документів, що підтверджує право власності на вищевказаний паркан є Лист регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області від 19.09.2013 року за № 11-05-06583, згідно якого огорожа території ЗАТ «Запорізький інструментальний завод ім.Войкова» за № С-44 була отримана ним від Фонду держмайна України в 1999 році, а збудований та введений в експлуатацію ще в 1984 році.

Таким чином, право власності на паркан ТОВ «УНМАК» набуло у встановленому законом порядку і іншого законного власника вказаного майна не існує і не може існувати.

Також, позивачем не надано до справи жодного документу, який би свідчив про виникнення права власності на паркан у ОСОБА_2 - його будівництво, купівлю, отримання в спадщину тощо. Даний факт вказує на те, що Позивач не має законних прав на вищезгаданий паркан і оформив його шляхом введення в оману та підробки документів.

Суд, вислухавши пояснення представників позивачів, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 13.10.1998 виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області було прийнято рішення оформити належність за СП «Алкор» нерухоме майно, до складу якого входили паркани № 1, 2, 3 (арк.с.6).

10 березня 2011 року виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області було прийнято рішення № 71 «Про оформлення права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2» у зв'язку з виходом її із складу засновників УН СП "Алкор» згідно з протоколом зборів учасників вказаного підприємства № 14 від 15.08.2010 та на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна (арк.с.5). Згідно вказаного рішення за ОСОБА_2 оформлено право власності, зокрема, на паркани № 1, 2, 3, та видано відповідне свідоцтво від 14.03.2011 (арк.с. 33).

За договором оренди № 2205-2014 від 22.05.2014 ОСОБА_2 передала у платне користування ТОВ «АЛКОР ЛТД» складські приміщення, цех розливу та побутові приміщення за адресою АДРЕСА_1 (арк.с. 7).

13 вересня 2012 року виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області було прийнято рішення № 185, згідно якого внесено зміни до рішення виконавчого комітету від 09.07.2012 № 151 «Про оформлення права приватної власності на нерухоме майно ТОВ «УНМАК». Згідно п.2 оскаржуваного рішення оформлено за ТОВ «УНМАК» право приватної власності на нерухомк майно - будівлі, розташовані по вул.. Шевченка, 75 у м.Вільнянськ Запорізької області, в тому числі і на паркани № 1, 10 (арк.с. 76-77) та видано відповідне свідоцтво від 18.10.2012 (арк.с. 41). Вказане рішення було прийнято на підставі заяви ТОВ «УНМАК» від 12.09.2012 (арк.с. 78).

Обстеженням, проведеним ТОВ «ЗМБТІ» (вих.. № 6447 від 31.07.2014) на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014, встановлено, що паркан, який розмежовує земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 зазначений в г.равовстановлюючих документах на об'єкти нерухомості:

- на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1, належний ОСОБА_2, як паркан №1, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ №267357, виданого виконавчим комітетом Вільнянської міської ради 14.03.2011р. Площа паркану №1 згідно матеріалів інвентаризації, проведеної 18.04.2008р., яка передувала оформленню права власності на об'єкт нерухомості, складала 453,5 кв.м.;

- на об'єкт, розташований за адресою: м.Вільнянськ, вул.Шевченка №75, належний ТОВ «Унмак», як паркан №1, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ №717358, виданого виконавчим комітетом Вільнянської міської ради 18.10.2012р. Площа паркану №1 згідно матеріалів інвентаризації, проведеної 1б.07.2012р., яка передувала оформленню права власності на об'єкт нерухомості, складала 1861 кв.м. Огорожа, яка розмежовує земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 довжиною 24,40м * 83,74м * 44,91м * 48,29м зазначена двічі (в матеріалах інвентаризаційних справ на об'єкти нерухомості по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3) по довжині 24,40м * 83,74м * 44,91м - як частина паркану №1 по АДРЕСА_1 та як частина паркану №1 по АДРЕСА_3. Огорожа, яка розмежовує земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 довжиною 48,29м до площі паркану №1 по АДРЕСА_1 не входить, а входить (як частина) до площі паркану №1 по АДРЕСА_3 (арк.с. 82-85).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до вимог ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

За змістом ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права вла сності; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Таким чином, приймаючи 13.09.2012 рішення № 185 про оформлення права власності та видачу свідоцтва на нерухоме майно, зокрема, паркану № 1, за ТОВ «УНМАК», відповідач фактично розпорядився власністю, що належить ОСОБА_2.

Твердження представника третьої особи про те, що право власності на паркан № 1 у ТОВ «УНМАК» виникло на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 20.07.2011, укладеного між ЗАТ «Запорізький інструментальний завод ім.Войкова» та ТОВ «УНМАК», спростовується дослідженою копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Вільнянської міської ради від 18.10.2012, в якому вказано, що підставою виникнення права власності, зокрема, на паркан № 1, є рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 13.09.2012 № 185 (арк.с. 41).

За таких обставин суд на підставі оцінки всіх наданих доказів по справі дійшов висновку щодо обґрунтованості позову та наявності підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКОР ЛТД», ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, тертя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «УНМАК» про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 13 вересня 2012 року № 185 в частині передачі у власність ТОВ «УНМАК» паркану № 1.

Стягнути з виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області (вул. Бочарова, 4 в м.Вільнянськ Запорізької області,70002, код ЄДРПОУ 04520963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКОР ЛТД» (провул.Алкорівський, б.3 в м.Вільнянськ, Запорізької області, 70002, код ЄДРПОУ 36803702) судові витрати у розмірі 36,54 грн.

Стягнути з виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області (вул. Бочарова, 4 в м.Вільнянськ Запорізької області,70002, код ЄДРПОУ 04520963) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_2, виданий установою міста Зінген (Хоентвіль) 17 січня 2012 року, ІПН за ЄДРФО України - НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 36,54 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя:Н. Ю. Мануйлова

08.09.2014