№ 40707122, 30.09.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 915/397/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Миколаїв,

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2014

зі справи № 915/397/14

за позовом міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (далі - Підприємство), м. Миколаїв,

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про визнання недійсним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

позивача - Потапова В.М.,

відповідача - Харченко С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 24.12.2013 № 152-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.05.2014 (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено. Рішення місцевого суду зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статті 13, 48, 52 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано невідповідністю Рішення АМК приписам чинного законодавства.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 (колегія суддів у складі: Бєляновський В.В. - головуючий суддя, судді Мишкіна М.А., Будішевська Л.О.) рішення місцевого суду скасовано та позов задоволено частково: визнано недійсним і скасовано пункт 5 Рішення АМК; в іншій частині позову відмовлено. Постанову апеляційного суду з посиланням, зокрема, на приписи Закону № 2210 та статті 61 Конституції України мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсними пунктів 1, 2, 3, 4, 6 та 7 Рішення АМК та неможливістю притягнення особи двічі до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відділення просить постанову апеляційного господарських суду зі справи скасувати частково внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволення позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Рішенням АМК:

- Підприємство визнано таким, що протягом 2012 року у територіальних межах міста Миколаєва Миколаївської області, де

розташовані мережі, які належать або використовуються Підприємством,

займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (пункт 1);

- дії Підприємства, які полягають у включенні до договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 20.12.2012 № 10700088, укладений з фізичною особою-мешканкою приватного сектору ОСОБА_5 та від 06.12.2012 № 00400151, укладений з фізичною особою-мешканцем приватного сектору ОСОБА_6, умови, згідно з якою зменшення розміру оплати застосовується лише у разі відсутності споживача та/або членів його сім'ї терміном не менше ніж 24 доби, що не передбачено положеннями чинного законодавства, визнано порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону № 2210, а саме: зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункти 2, 3);

- за вчинення кожного із двох зазначених порушень на Підприємство накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункти 4, 5);

- зобов'язано Підприємство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначені в пунктах 2, 3 цього Рішення АМК, шляхом приведення умов договорів про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, що укладаються з фізичними особами-мешканцями приватного сектору, у відповідність до вимог чинного законодавства, про що повідомити Відділення у двомісячний строк з дня одержання цього рішення (пункт 6);

- зобов'язано Підприємство оприлюднити за власні кошти пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6 цього Рішення АМК в офіційному друкованому виданні

Миколаївської обласної ради у місячний термін з дня набуття ним законної сили, про що повідомити Відділення з наданням усіх підтверджуючих документів у п'ятиденний строк з дня розміщення публікації (пункт 7).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого суду, беручи до уваги підстави заявленого позову, з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, давши ретельну оцінку доводам сторін і наявним доказам, дослідивши зміст Рішення АМК та перевіривши обставини вчинення Підприємством згаданих дій, дійшов обґрунтованих висновків, щодо виявлення Відділенням з боку Підприємства єдиного порушення (укладення Підприємством з фізичними особами-мешканцями приватного сектору договорів про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення певного змісту), що, відповідає й пункту 6 Рішення АМК стосовно способу усунення виявленого порушення, а тому й правомірно задовольнив позовні вимоги Підприємства частково.

Доводи касаційної скарги не спростовують викладеного в оскаржуваній постанові апеляційного суду.

Отже, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 зі справи № 915/397/14 залишити без змін, а касаційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Палій