№ 40632515, 26.09.2014, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/4768/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкової вимоги від 07.08.2014 року № 1165-25,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» (надалі за текстом - позивач або ПрАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів») звернулось до суду з позовом до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або Роздільнянська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просить скасувати податковому вимогу відповідача від 07 серпня 2014 року № 1165-25 про визначення позивачу суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 1 787 387,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 12 серпня 2014 року останнім була отримана податкова вимога від 07 серпня 2014 року № 1165-25 про визначення позивачу суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 1 787 387,95 грн., яка вмотивована посиланнями на ст.ст. 20, 59, 60 Податкового кодексу України. Позивач вказує, що протягом всього часу своєї діяльності жодного разу не обчислював суму грошового зобов'язання, вказану у податковій вимозі, не включав цю суму у податкову (митну) декларацію та не подавав її до жодного контролюючого органу. З огляду на це, вказана в податковій вимозі сума податкового зобов'язання за жодних обставин не може вважатися узгодженою, не є податковим боргом. Крім того, позивачем до теперішнього часу не отримано від відповідача жодних даних чи документів, в яких відповідач би самостійно визначив відповідні суми податкових зобов'язань, вказаних у податковій вимозі (п. 54.5 ст. 54 ПК України), у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості оскаржити будь-які акти перевірки та/чи податкові повідомлення-рішення, якими б були визначені податкові зобов'язання, вказані у податковій вимозі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях на позов, які обґрунтовані, зокрема, тим, що ПрАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» на даний час є боржником перед бюджетом за фінансовою допомогою відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 174 «Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» на підставі подання Управління Державної казначейської служби України у Великомихайлівському районі Одеської області № 1 та № 4 від 04.08.2014 року, а саме: прострочена заборгованість надана на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням 1994-1997 років у сумі 1 650 100 грн. та пеня нарахована на прострочену заборгованість у сумі 2 943,05 грн.; фінансова допомога надана на зворотній основі 1994-1997 років у сумі 74 550 грн., всього - 1 787 387,95 грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 07 серпня 2014 року Роздільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області винесено податкову вимогу № 1165-25 про сплату ПрАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 1 787 387,95 грн., у тому числі: за основним платежем - 1 724 650,00 грн., пеня - 6 2737,95 грн. (а.с. 6).

На погодившись із вищенаведеною вимогою, ПрАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» звернулося до суду з вимогою про її скасування.

При цьому згідно пояснень наданих представником відповідача у судовому засіданні та письмових заперечень, ПрАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» на даний час є боржником перед бюджетом за фінансовою допомогою відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 174 «Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» на підставі подання Управління Державної казначейської служби України у Великомихайлівському районі Одеської області № 1 та № 4 від 04.08.2014 року, а саме: прострочена заборгованість надана на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням 1994-1997 років у сумі 1 650 100 грн. та пеня нарахована на прострочену заборгованість у сумі 2 943,05 грн.; фінансова допомога надана на зворотній основі 1994-1997 років у сумі 74 550 грн., всього - 1 787 387,95 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що до Великомихайлівського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області надійшло подання управління Державної казначейської служби України у Великомихайлівському районі Одеської області №1 від 04.08.2014 року щодо здійснення до позивача заходів щодо стягнення простроченої заборгованості наданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням 1994-1997 років станом на 01.08.2014 року у сумі 1 650 100 грн., з них за держконтрактом 1995 року - 223000 грн., за держконтрактом 1996 року - 231200 грн., за держконтрактом 1997 року - 1195900 грн. та пені нарахованої на прострочену заборгованість у сумі 2943,05 грн. (а.с. 47).

Також до Великомихайлівського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області надійшло подання управління Державної казначейської служби України у Великомихайлівському районі Одеської області №4 від 04.08.2014 року щодо здійснення до позивача заходів щодо стягнення фінансової допомоги, наданої на зворотній основі 1994-1997 років станом на 01.08.2014 року у сумі 74 550 грн. та пені нарахованої на прострочену заборгованість у сумі 59794,90 грн. (а.с. 48).

У вищезазначених поданнях УДКСУ у Великомихайлівському районі Одеської області № 1 та № 4 від 04.08.2014 року зазначено, що заборгованість яка рахується за сільгоспвиробниками, була передана в УДКСУ для обліку та контролю за її погашенням без відповідних підтверджувальних документів на її отримання, тому будь-яких документів на стягнення вищевказаної заборгованості в управлінні немає.

Стосовно правових підстав подання такого позову, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Згідно постанови КМУ від 02.03.2011 року №174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками /фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/ фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Частиною 9 ст.17 Бюджетного кодексу України передбачено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Згідно п.95.2 ст.95 (глава 9 розділу II) Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З наведених вище положень вбачається, що прострочена заборгованість за державними позичками, які надавались суб'єктам господарювання органами Міністерства фінансів у 1993 - 1998 роках, стягується із нарахуванням пені органами державної податкової служби в порядку для стягнення податкової заборгованості, що визначений главою 9 розділу II цього Податкового кодексу України, у тому числі і шляхом направлення податкових вимог. При цьому стягнення цієї заборгованості здійснюється без урахування строків позовної давності.

Разом з тим, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що ПрАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» у період 1994 - 1997 років не укладав жодних договорів про отримання фінансової допомоги чи бюджетної позички, та не отримував відповідних коштів. Зазначені обставини представником відповідача не були спростовані.

При цьому, з метою всебічного та повного з'ясування обставин по справі, у судовому засіданні 11.09.2014 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до журналу судового засідання, прийнято рішення про витребування з УДКСУ у Великомихайлівському районі Одеської області належним чином засвідчених копій документів, які стали підставою для прийняття подання № 1 та подання № 4 від 04.08.2014 року щодо здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості наданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням 1994-1997 років та фінансової допомоги, наданої на зворотній основі 1994-1997 років (а.с. 54).

На вказаний запит суду від УДКСУ у Великомихайлівському районі Одеської області надійшла письмова відповідь від 16.09.2014 року № 32-02-10/715 (а.с. 57) згідно якої Управління повідомляє, що заборгованість, яка рахується за позивачем на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням 1994-1997 років в сумі 1 650 100 грн., була передана до УДКСУ для обліку та контролю за її погашенням без відповідних підтверджувальних документів на її отримання, тому будь-які підтвердні документи в Управлінні відсутні.

З огляду на встановлені вище обставини, суд приходить до висновку, що докази отримання позивачем у період 1994-1997 років будь-яких бюджетних позичок та фінансової допомоги відсутні, що підтверджено УДКСУ у Великомихайлівському районі Одеської області та представником Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, що в свою чергу не породжує у позивача обов'язку по їх поверненню та не покладає на позивача фінансової відповідальності у вигляді пені за їх несвоєчасне повернення.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірної вимоги покладено на контролюючий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятої ним вимоги.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку всім наданим сторонами на час розгляду справи доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закон України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, в порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3575,00 грн.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкової вимоги від 07.08.2014 року № 1165-25 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 07.08.2014 року № 1165-25.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ - 00955294, адреса: 67121, Одеська область, Великомихайлівський р-н, с. Новоборисівка, вул. Леніна, 2) сплачений судовий збір у розмірі 3575 грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 26 вересня 2014 року.

Суддя С.О. Cтефанов