Court ruling № 40581492, 17.09.2014, Odesa Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/809/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - О.А. Шевчук,

суддів: Л.Є. Зуєвої, А.Г. Федусика

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації", Реєстраційної служба Миколаївського міського управління юстиції, за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, скасування запису про реєстрацію права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИЛА:

25 березня 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому, після уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірним дії державного реєстратора КП «Миколаївський МБТІ» по вчиненню запису від 24.03.1999 року №19252 про реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_1, скасувати запис державного реєстратора про державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_1 від 24.03.1999 року №19252.

Під час розгляду справи судом першої інстанції представник комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" та ОСОБА_2 надали до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року клопотання задоволено. Позовну заяву залишено без розгляду. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73 гривні 08 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, клопотань від усіх осіб які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не надходило, колегія суддів відповідно до ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.07.1997 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (продавці), з одного боку, та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (покупці), з другого боку, укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, на якому на підставі заяви ОСОБА_2 до КП МБТІ 24.03.1999 року було вчинено реєстраційний напис за №19252 (реєстрація права власності на квартиру за №19252 від 24.03.1999 року).

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з позовом після закінчення строків встановлених законом для звернення до суду, а суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними (позивачем не наведено жодної причини поважності пропуску строку звернення до суду), вказане є підставою залишення позовної заяви без розгляду.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до суду - це період часу, в межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строку звернення до суду є однією із умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

В матеріалах справи на а.с. 93-97, є зустрічна позовна заява ОСОБА_1, подана до Центрального районного суду м. Миколаєва 25 квітня 2012 року, в якій він вказує, що договір купівлі-продажу від 23.07.1997 року на квартиру АДРЕСА_3 зареєстрований громадянином ОСОБА_1 24.03.1999 року в Миколаївському міському бюро технічної інвентаризації під № 19252.

Таким чином, в квітні 2012 р. позивач був обізнаний про реєстрацію договору купівлі-продажу, проте звернувся до суду із вищезазначеними позовними вимогами лише 25 березня 2014 року, тобто після сплину майже 15 років після вчинення реєстраційного напису (реєстрація права власності на квартиру) та майже 2 років з моменту письмового підтвердження про обізнаність позивача про вчинення реєстраційного напису.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно залишено адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик