Court ruling № 40559449, 16.09.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2014 рокусправа № 804/11194/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Ювіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ювіс» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2013 року № 0001202201 щодо нарахування грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 325 645 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 81 411,25 грн., прийнятого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 09.07.2013 року вих.№943/10/10-25 щодо збільшення на 11652,5 грн. (9 322 грн. - основний платіж; 2 330,5 грн. - штрафна (фінансова) санкція) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Постанова обґрунтована тим, що визначення фінансового результату (прибутку/збитку) від окремої господарської операції без врахування інших господарських операцій, для визначення правомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ по придбанню товарів, податковим законодавством та законодавчо встановленим порядком ведення бухгалтерського обліку не передбачено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що вартість придбаної продукції є значно вищою у порівнянні з вартістю експортної реалізації.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі акту перевірки від 18.04.2013 р. №2346/221/19293004, відповідач було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2013 року № 0001202201, яким нараховане грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 325 645 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 81 411,25 грн.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за результатами розгляду скарги винесено рішення вих.№943/10/10-25 від 09.07.2013, котрим скаргу товариства на податкове повідомлення-рішення від 08.05.2013 року № 0001202201 залишено без задоволення, збільшено на 11 652,5 грн. (9 322 грн. - основний платіж; 2 330,5 грн. - штрафна (фінансова) санкція суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Актом перевірки було встановлено порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, підприємством завищено податковий кредит 2012 року на 334 967,32 грн. в т.ч. періодах: квітень 2012 р. - на 64 183,84 грн.; червень 2012 р. - на 64 786,32 грн.; липень 2012 р. - на 67 162,45 грн.; серпень 2012 р. - на 60 609,71 грн.; вересень 2012 р. - на 78 225 грн.

В описовій частині акту зазначено, що вказане порушення є наслідком того, що придбаний позивачем товар в подальшому був реалізований на експорт за ціною, нижчою від ціни придбання, що не було зумовлено характером господарської або іншої діяльності підприємства.

Судом першої інстанції також було встановлено, що 01.10.2010 між ЗАТ «Сентравіс продакшн Юкрейн» (постачальник) та ТОВ ВПК «Ювіс» (покупець) укладено договір поставки № 09-1/681.

Матеріали справи містять видаткові та податкові накладні, докази сплати за договором.

Товар транспортувався ТОВ «НТ-Транс» згідно договору надання послуг від 01.10.2010 р. № 1/89 та ФОП ОСОБА_2 згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.07.2012 р. № 8.

Матеріали справи містять акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні.

Придбаний у ЗАТ «Сентравіс продакшн Юкрейн» товар (трубна продукція), позивачем було за контрактом №8 від 11.10.2010 реалізовано на експорт ТОВ «Сенравіс сейлс рус» (Російська Федерація).

В матеріалах справи містяться рахунки-фактури на виконання умов контракту №8 від 11.10.2010 р. та вантажно-митні декларації.

У відповідності до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Матеріали справи містять всі документи на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту за перевіряє мий період.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач правомірно включив сплачений постачальникові податок на додану вартість до податкового кредиту, адже дійшовши до висновку про збитковість відповідних господарських операцій податковий орган не врахував, що експортні операції обліковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України).

За змістом п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пп.14.1.71. п. 14.1 ст. 14 звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Обставини справи щодо невідповідності договірних цін при здійснені позивачем експортних операцій рівню звичайних цін не були предметом перевірки податковим органом.

При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування податком на додану вартість, виходячи з собівартості товару.

Таким чином, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Ювіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: С.В. Чабаненко