№ 40555075, 18.09.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5161/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники апелянта підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, з 03.02.2014 р. по 18.02.2014 р. на підставі направлення №52 від 03.02.2014 р. та наказу №115 від 03.02.2014 р. Центрального офісу, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ «Українські аграрні інвестиції» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, у сумі 6 894 893,00 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 8 029 328,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 р. (вх. від 20.12.2013 р. №9082451105) (надалі - податкова декларація №9082451105), згідно якої був складений акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Українські аграрні інвестиції» (код за ЄДРПОУ 33558346) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2013 р.» від 18.02.2014 р. №171/28-10-37-20/33558346 (надалі - Акт перевірки №171).

Не погоджуючись із зазначеними вище висновками Акту перевірки №171, ТОВ «Українські аграрні інвестиції» подало до Центрального офісу заперечення №340 від 04.03.2014 р., за результатом розгляду якого Відповідачем надана відповідь від 12.03.2014 р. №4983/10/28-10-37-10-16 про залишення без змін Акту перевірки №171, а вказане заперечення - без задоволення.

Водночас, на підставі Акту перевірки №171 Центральним офісом були винесені податкові повідомлення-рішення від 17.03.2014 р., а саме:

- за формою «В1» № 0000083710, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ на загальну суму 12 043 992,00 грн. (із яких 8 029 328,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування (не відшкодовано на момент перевірки) та 4 014 664,00 грн. - штрафні санкції);

- за формою «В4» № 0000093710, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 57 512,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковим органом повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Українські аграрні інвестиції» звернулось до Міністерства доходів і зборів зі скаргою від 26.03.2014 р. №433, за результатом розгляду, якої останнім було прийнято рішення від 07.04.2014 р. №6233/6/99-99-10-01-15 про залишення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень без змін, а скарги - без задоволення.

Як зазначено в Акті перевірки, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, є порушення TOB «Українські аграрні інвестиції» пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.1 ст.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України - Товариство, без підтвердження факту сплати частини від'ємного значення ПДВ у вересні та жовтні 2013р., безпідставно включило його до суми бюджетного відшкодування за листопад 2013р. на загальну суму 8 029 328грн.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Українські аграрні інвестиції» надано платіжні доручення про здійснення оплати, в яких є повна інформація щодо реквізитів договорів, рахунків-фактур, актів виконаних робіт тощо, по яких сплачено ПДВ, що дає можливість повністю визначити за який товар/послуги проведено перерахування коштів.

А тому, колегія суддів приходить до висновку, що TOB «Українські аграрні інвестиції» правомірно включило суму ПДВ у розмірі 8 029 328грн. до суми бюджетного відшкодування за листопад 2013р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки, TOB «Українські аграрні інвестиції», в порушення п.33.1 ст.33, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, включено до складу податкового кредиту за листопад 2013р. суму ПДВ в розмірі 57 512грн., по заяві зі скаргою на постачальників (по податковим накладним, не отриманим та/або отриманим з порушенням) у вересні 2013 року.

Однак, як встановлено, на виконання Договору поставки мінеральних добрив №92/УА, у зв'язку з поставкою амофосу NP 12:52 (біг-беги) та, у відповідністю з положеннями п.201.1 ст.201 ПК України, TOB «Фосагро-Україна» було надано позивачу податкову накладну № 4 від 02 вересня 2013р. на суму 345 072,00грн., в т.ч. ПДВ - 57 512,00грн.

Відповідно з положеннями абз. 11 п.201.10 ст.201 ПК України, позивачем була подана до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України скарга на TOB «Фосагро-Україна», в зв'язку з тим, що податкова накладна № 4 від 02 вересня 2013р. на суму ПДВ -57 512,00грн., яка була надана позивачу TOB «Фосагро-Україна», не зареєстрована останнім в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п. 203.1. ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналіз абз.9 п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, що діяла на час подачі заяви зі скаргою) свідчить, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю товару на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, проте абзацом 11 цього пункту встановлено виключення з цього правила, відповідно до якого таке право у покупця товару виникає у випадку подачі останнім до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника.

У відповідності до абз. 11 п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, що діяла на час подачі заяви зі скаргою), у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Отже, станом на дату подачі заяви зі скаргою, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу не містив обмежень щодо звітного періоду, в якому повинна бути подана заява із скаргою на постачальника товару.

В той же час, згідно абзацу третього п.198.6ст.198 Податкового кодексу України, за платником податку, який не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість, на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

TOB «Українські аграрні інвестиції» отримало податкову накладну № 4 від 02 вересня 2013р., в листопаді 2013 р., а тому, колегія суддів приходить до висновку, що TOB «Українські аграрні інвестиції» правомірно включило до податкової декларації зазначену накладну в листопаді разом із скаргою на постачальника товару.

Згідно листа від 13 вересня 2013р., Міністерство доходів і зборів України роз'яснило, що при подачі скарги (додатка 8), платник податку втрачає право формувати податковий кредит сплаченими сумами податку лише в таких випадках:

- у разі неправильного заповнення платником податку Додатку 8;

- та/або неподання копій товарних чеків, інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг;

- або неподання копій первинних документів, що підтверджують факт їх отримання.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що поданий TOB «Українські аграрні інвестиції» Додаток 8 відповідає всім вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України із змінами та доповненнями, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів перевірки та пояснень представника ДПІ, реальність операцій визнається і не оспорюється.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України винесено податкові повідомлення-рішення від 17.03.2014 р., за формою «В1» № 0000083710, та «В4» № 0000093710, з порушенням вимог чинного законодавства.

А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування, з постановленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2014 року скасувати та постановити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.03.2014 р. за формою «В1» № 0000083710, та «В4» № 0000093710.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю. Кортких

О.Г. Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.