У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Костенка М.І.

суддів: Шипуліної Т. М., Усенко Є. А., Сергейчука О. А., Маринчак Н. Є.

при секретарі судового засідання: Бойченко Ю. В.

за участю представника позивача Гайдукова В. М., Міронова О. А.

за участю представників відповідача Сліденка А. В., Головко А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Красноградський маслосирзавод» на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року по справі за позовом ВАТ «Красноградський маслосирзавод» до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -

встановила:

У лютому 2006 року відкрите акціонерне товариство «Красноградський маслосирзавод» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень :

№ 0000292301/3 від 29.09.2004 р. про нарахування позивачеві податку на прибуток в розмірі 261200,00 грн. - основного платежу та 13060,00 грн. штрафних санкцій,

№ 0000352301/3 від 29.09.2004 р. про додаткове збільшення позивачеві розміру штрафної санкції по податку на прибуток на суму 39180,00 грн.,

№ 0000502301/3 від 29.09.2004 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за квітень 2003 р. -122673,00 грн. за травень 2003 р. - 2333,0 грн. і визначення позивачу штрафної санкції в розмірі 29363,00 грн.,

№ 0000522301/3 від 29.09.2004 р. про донарахування позивачу суми податку на додану вартість 88677,00 грн.,

№ 0000362301/3 від 29.09.2004 р. про додаткове збільшення позивачеві розміру штрафної санкції по податку на додану вартість на суму 16234,50 грн.

Також позивачем було заявлено вимоги про визнання нечинної першої податкової вимоги відповідача № 1/116 від 16.02.2006 р. на суму 418320,98 грн.

Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що позивачем було правомірно віднесено до складу валових витрат суми передоплати, перерахованої за молочну продукцію Приватній фірмі «Разноторг».

Постановою Господарського суду Харківської області від 11 квітня 2006 року позовні вимоги було задоволено повністю, визнано недійсними оскаржувані податкові повідомлення - рішення та податкову вимогу.

Вказане рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем правомірно було віднесено до складу валових витрат суми передоплати, сплаченої за молочну продукцію контрагенту - ПФ «Разноторг», оскільки рішенням Господарського суду Харківської області у справі №08/184-04 від 02.07.04р. було зобов'язане вказане підприємство поставити позивачу молочну продукцію в сумі заборгованості, а рішенням цього ж суду по справі №35/248-04 від 02.07.04р. визнано недійсними акти приймання - передачі векселів, якими  ПФ «Разноторг» повертало суму передоплати.

 Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року вищезазначене рішення суду першої інстанції скасоване та прийнято рішення про відмову в позові.

В основу названого рішення суду апеляційної інстанції покладено висновки про те, що векселі було видано з порушенням вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», оскільки векселі було видано не в оплату за фактично поставлений товар. Крім того суд апеляційної інстанції послався на те, що, на момент здійснення перевірки позивача не існувало судових рішень про визнання недійсними актів приймання - передачі векселів.

Не погоджуючись з ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року відкрите акціонерне товариство «Красноградський маслосирзавод» звернулося з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, постанову Господарського суду Харківської області від 11 квітня 2006 року залишити без змін.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Розглянувши касаційну скаргу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції актом перевірки від 20 квітня 2004 року № 347/23-104/00447296, на підставі якого прийняті оспорювані рішення 18 квітня 2003 року між позивачем та приватною фірмою «Разноторг» було укладено договір (а.с.48.т.1) пунктом 1 якого визначено, що Продавець (ПФ «Разнотор») продав, а покупець (ВАТ "Красноградський маслосирзавод" ) купив товар - молоко по базису 3,4% по ціні, в кількості і асортименті згідно накладних, на суму цього договору .

  На підставі зазначеного договору ВАТ "Красноградський маслосирзавод" перерахувало ПФ "Разноторг" грошові кошти як попередню оплату за молоко у квітні 2003 року у сумі 1268100 грн., в тому числі 211350,00 грн. ПДВ і у травні 2003 року у сумі 14000 грн., в тому числі 2333,33 грн. ПДВ.

ПФ "Разноторг" у травні 2003 року поставку молока не здійснено, а передано ВАТ "Красноградський маслосирзавод" згідно з актом прийому-передачі простих векселів від 30 червня 2003 року простий вексель № 80351373237628 номінальною вартістю 32100,00 грн. (термін погашення 4 травня 2030 року).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вказана операція приймання - передачі векселя явно суперечить вимогам Закону України «Про обіг векселів в Україні».

Згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до пункту 1.19 ст. 1 цього Закону, бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.31 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що продаж товарів -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

У відповідності з ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 згаданого Закону передбачено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації).

  Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Таким чином, товарообмінні операції обкладаються податком на прибуток та податком на додану вартість.

За даних обставин векселі, передані в погашення заборгованості підпадають під ознаки товару в розумінні ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів зарахування коштів на розрахункові рахунки позивача від ПФ "Разноторг" суд апеляційної інстанцій правильно дійшов висновку про те, що вищезазначені операції позивача є бартерними, на підставі чого підстав для задоволення касаційної скарги ВАТ «Красноградський маслосирзавод» не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Красноградський маслосирзавод» залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2006 року про зупинення виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М. І. Костенко

судді: Т. М. Шипуліна

Є. А. Усенко

О. А. Сергейчук

Н. Є. Маринчак

З оригіналом вірно

Суддя

Вищого адміністративного суду

України М. І. Костенко