Court ruling № 40535360, 18.09.2014, Kharkiv Commercial Court of Appeal

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"18" вересня 2014 р. Справа № 908/601/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О. В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м.Києві (вх.№ 2694 З) на постанову господарського суду Запорізької області від "17" березня 2014 р. у справі № 908/601/14

за заявою ТОВ "Фрідом Лайф", м.Запоріжжя,

до ТОВ "Фрідом Лайф", м.Запоріжжя,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.03.14 (суддя Юлдашев О.О.) визнано ТОВ "Фрідом Лайф" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою цього ж суду від 25.04.14 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано банкрута, ТОВ "Фрідом Лайф", та провадження у справі припинено.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві 29.04.14 було подано апеляційну скаргу на ухвалу від 25.04.14, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.14, якою зазначену ухвалу залишено без змін, 20.06.14 оскаржено в касаційному порядку. Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.14 зазначену касаційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду від 25.04.14 та постанову суду апеляційної інстанції від 04.06.14 залишено без змін. При цьому в постановах судів апеляційної та касаційної інстанції надано оцінку правомірності порушення справи про банкрутство, визнання боржника банкрутом, здійснення ліквідаційної процедури, і зазначено, що кожний із вказаних етапів проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Головним управлінням Міндоходів у м.Києві 07.07.14 (тобто більше ніж через три місяці після закінчення встановлених статтею 93 ГПК України строків апеляційного оскарження судових актів місцевого господарського суду) подано апеляційну скаргу на постанову господарського суду від 17.03.14. Апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що про оскаржувану постанову суду йому стало відомо вже після закінчення зазначеного строку.

Заслухавши думку судді-доповідача стосовно вищевказаного клопотання у відповідності до вимог частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що у його задоволенні має бути відмовлено з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, для відновлення процесуального строку заявник має довести суду наявність відповідних обставин, їх поважність та непереборність, у зв'язку з тим, що норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Вищевказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Вищим господарським судом України, зокрема, в ухвалі від 14.07.11 у справі №08/151-10, у постановах: від 03.02.11 у справі №12/61; від 17.01.12 у справі №5021/425/2011; від 10.04.12 у справі №Б18/074-11.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не вказано, коли саме йому стало відомо про оскаржувану постанову суду від 17.03.14. Проте, як вбачається з наявної в матеріалах справи апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві на ухвалу від 25.04.14, заявнику скарги, який є структурним підрозділом ГУ Міндоходів у м.Києві, на момент подання зазначеної скарги (29.04.14) було відомо про визнання боржника банкрутом постановою суду від 17.03.14 - про що зазначено в апеляційній скарзі (а.с.91).

При цьому посилань на жодні об'єктивні обставини, які у період з квітня по липень 2014 року перешкоджали б апеляційному оскарженню ухвали від 17.03.14, Головним управлінням Міндоходів у м.Києві не наведено.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин пропущення апелянтом строку апеляційного оскарження, у зв'язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для відновлення вказаного строку. Тому клопотання апелянта не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу має бути повернуто заявникові відповідно до п.4 ч.1 ст.97 ГПК України.

Керуючись п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити Головному управлінню Міндоходів у м.Києві у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги.

2. Повернути апеляційну скаргу заявнику.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 7 арк. та поштовий конверт.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.