№ 40533868, 16.09.2014, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

16 вересня 2014 року Справа № 814/2476/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, (вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028)

третя особаГоловне управління Міндоходів у Миколаївській області, (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001) проскасування вимоги про стягнення недоїмки від 16.05.2014року № Ф-3825, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) №Ф-3825 від 16.05.2014 року про стягнення недоїмки в сумі 2876,68 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував посиланням на п.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який звільняє його від сплати єдиного внеску, як особу яка досягла пенсійного віку.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність оспорюваного рішення, оскільки позивач не вважається пенсіонером за віком.

Третя особа підтримала позицію відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 21.10.2010 року, є платником єдиного податку і перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 року, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку.

З липня 1992 року позивач є пенсіонером за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 21.10.2008 року позивач зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради суб'єктом підприємницької діяльності.

З 01.01.2012 року позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування (свідоцтво серії НОМЕР_2, 2 група).

16.05.2014 року відповідачем позивачеві виставлена вимога №Ф-3825 про сплату недоїмки в сумі 2876,68 гривень зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка отримана ним 25.06.2014 року.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі-Закон) органи доходів і зборів мають право стягувати з платників не сплачені суми єдиного внеску.

Позивач скористався своїм правом на оскарження вимоги і звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування вимоги, проте рішенням Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 06.08.2014 скарга залишена без задоволення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є платниками єдиного внеску.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.4 Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чоловіки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

З системного аналізу норм діючого законодавства вбачається, що надання пільг щодо звільнення від сплати єдиного внеску не залежить від виду отримуваної пенсіонером пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника чи за вислугу років), визначальним критерієм надання вказаних пільг є досягнення фізичною особою - підприємцем пенсійного віку (60 років). Таким чином, фізична особа - підприємець, яка досягла пенсійного віку, незалежно від виду пенсії, яку отримує, має право на пільги, встановлені ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Оскільки позивач ще у 2010 році досягнув 60-річного віку, то з цього періоду він мав право на пенсію за віком.

За таких обставин суд вважає, що у позивача є всі підстави бути звільненим від сплати єдиного соціального внеску відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» як такий, що обрав спрощену систему оподаткування та досяг встановленого законодавством пенсійного віку.

Посилання відповідача на Постанову Верховного суду України від 15.04.2014 року №21-59а14 є невмотивованою, оскільки у зазначеному судовому рішенні вказано про обов'язок сплачувати єдиний внесок особам, яким призначена пенсія за вислугу років, але які не досягли пенсійного віку (60 років).

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 16.05.2014 року №Ф-3825 про стягнення недоїмки 2876 гривень 68 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору182 гривні 70 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний