Decision № 40532732, 09.09.2014, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р.Справа № 922/2967/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром", м. Харків про стягнення 227 400,04 грн. за участю представників сторін:

позивача - Оніщенко А.Ю., довіреність № 691 від 21.10.2013 р.

відповідача - Іванова О.І., довіреність №20 від 09.01.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром" (відповідача) 195 891,85 грн. основного боргу, 21 785,57 грн. інфляційних втрат та 9 722,62 грн. 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №11/01.2012-СТ про надання послуг від 11.01.2012 р. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 548,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у заяві від 09.09.2014 р. за вх.№30938 позовні вимоги визнає повністю.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11 січня 2012 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір № 11/01.2012-СТ про надання послуг, за умовами п.1.1. якого позивач зобов'язувався надати послуги тампонажної техніки по цементуванню обсадних колон і встановленню цементних мостів в свердловинах в процесі буріння, та виділяти тампонажну техніку для виконання робіт, що потребують її застосування, а відповідач згідно умов п.3.1., п. 5.4 договору зобов'язався оплатити виконані роботи у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача у 3-денний строк з дня підписання акту виконаних робіт.

Вартість робіт (послуг) позивача визначались згідно тарифів на послуги тампонажної техніки в Додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору (п.5.2. договору).

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору у січні 2012 р., вересні 2012 р. та у жовтні 2012 р. надав відповідачеві послуги на загальну суму 33 167,13 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін відповідними Актами здачі приймання робіт (надання послуг): № 11 від 16.01.2012 р. на суму 7 775,28 грн., № 503 від 21.09.2012 р. на суму 9 832,80 грн. та № 583 від 26.10.2012 р. на суму 315 559,05 грн.

Відповідач послуги прийняв, але оплатив їх вартість частково на загальну суму 137 275,28 грн.

Відповідач у гарантійному листі № 624 від 17.12.2012 р. гарантував провести остаточні розрахунки з позивачем до 24.12.2012 р., але до цього часу заборгованість не сплатив.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 195 891,85 грн. (333 167,13 грн. - 137 275,28 грн.), розмір якої визнано відповідачем у повному обсязі.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, норми закону і на те, що суму заборгованості відповідачем визнано у повному обсязі, але не погашено, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 195 891,85 грн. заборгованості правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача 21 785,57 грн. інфляційних втрат та 9 722,62 грн. 3 % річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 21 785,57 грн. інфляційних втрат та 9 722,62 грн. 3 % річних, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір в повному обсязі (в розмірі 4 548,00 грн.) на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 530, 610, 612, 625, 626, 629, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 41, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром" (61106, м. Харків, пр. Московський, 283, код ЄДРПОУ 30237667, р/р 26000020059270 в ПАТ "ВТБ-Банк" м. Київ, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" (36041, м. Полтава, вул. Клінкерна, 1, код ЄДРПОУ 33660476, р/р 260064534 в АБ "Полтава-Банк м. Полтава, МФО 331489) 195 891,85 грн. основного боргу, 21 785,57 грн. інфляційних втрат, 9 722,62 грн. 3% річних та 4 548,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.09.2014 р.

Суддя О.В. Макаренко