Court ruling № 40522343, 14.07.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2014 рокусправа № 804/6102/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експертна Група «Континент» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Експертна Група «Континент» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000592206 від 23.04.2013 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів: за основним платежем 8 217 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 054 грн. 25 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Детальсервіс», сума якого підтверджується первинними та розрахунковими документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000592206 від 23.04.2013 р. прийняте Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Детальсервіс» у березні 2012 р. на основі наявного договору купівлі - продажу, який не визнаний недійсним (нікчемним) у встановленому законодавством порядку та на основі наявних первинних бухгалтерських документів, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», досліджені судом та наявні в матеріалах справи.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що висновки зазначені в акті перевірки, свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за березень 2012 р. між позивачем та ТОВ «Детальсервіс».

З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідну сторону - відповідача у справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 16.12.1997 р. ТОВ ЕГ «Континент» зареєстрована виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як юридична особа за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Юрія Савченка, буд. 47, перебуває на обліку у ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією статуту позивача, копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 03.05.2012 р. та копією свідоцтва про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість за № 200105097 від 30.01.2013 р. (а.с. 12-23).

З 29.03.2013 р. по 04.04.2013 р., на підставі наказу № 251 від 28.03.2013 р., ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ЕГ «Континент» щодо дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Детальсервіс» за березень 2012 р.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт № 744/224/25017237 від 05.04.2013 р. (далі - Акт перевірки) за висновками якого було встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2012 р. на суму 8 216 грн. 67 коп.

Не погодившись з Актом перевірки позивач звернувся до начальника ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з запереченнями, в яких просив скасувати висновки Акта перевірки та зазначив, що ТОВ ЕГ «Континент» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Детальсервіс», про що свідчить наявність первинних, розрахункових та інших документів.

22.04.2013 р. своєю відповіддю на заперечення відповідач відмовив позивачу, посилаючись на те, що висновки Акта перевірки є правомірними та такими, що не суперечать діючому законодавству.

За результатами розгляду Акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000592206 від 23.04.2013 р., відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 8 217 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 054 грн. 25 коп.

Встановлено, що у перевіряємому періоді між ТОВ ЕГ «Континент» та ТОВ «Детальсервіс», було укладено Договір на постачання будівельних матеріалів № 0203/12-м від 02.03.2012 р.

Відповідно до вказаного договору ТОВ «Детальсервіс» (Покупець) зобов'язаний передати, а ТОВ ЕГ «Континент» (Покупець) прийняти у власність будівельні матеріали (надалі Товар), в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що є невід'ємними частинами даного Договору.

Проведення поставки підтверджується первинними документам (податковою накладною № 3 від 21.03.2012 р., накладною № 3 від 21.03.2012 р., платіжним дорученням № 1199 від 24.09.2012 р.) (а.с. 82-85). Також, на підтвердження факту транспортування вказаного товару, що свідчить про його само вивіз, свідчить і копія технічного паспорту на автомобіль бортовий мало вантажний - В, який належить керівнику підприємства позивача - Юрченко І.О. (а.с. 145).

Крім того, факт використання придбаних позивачем будівельних матеріалів у своїй господарській діяльності підтверджується копіями довідки вартості виконаних робіт за березень 2012 р., актом звірки виконаних будівельних робіт за березень 2012 р. (а.с. 27-81).

Зазначені вище первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними доказами виконання господарської операції.

У відповідності з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Згідно п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - це будь яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Так, питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України, підпунктом "а" п. 198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів зазначає, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Законом не передбачено права органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати фіктивними правочини. Стаття 20 Податкового кодексу України, що регулює діяльність органів ДПС, подібних повноважень не надає.

Слід зазначити, що договір укладений позивачем з ТОВ «Детальсервіс» не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердженння податкового органу про нікчемність останнього не ґрунтується на законі, тому як завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Проаналізувавши зазначені вище первинні документи, колегія суддів, приходить до висновку, що надані позивачем документи первинної бухгалтерської звітності по відносинам з контрагентом підтверджують реальність здійснення господарських операцій та не містять недоліків форми чи змісту, що спричиняють втрату ними сили доказового джерела, а отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про реальний характер господарських операцій ТОВ ЕГ «Континент» з ТОВ «Детальсервіс» і висновки податкового органу щодо неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку з оформленням нікчемного правочину з останнім є безпідставними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експертна Група «Континент» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай