№ 40469599, 19.08.2014, Kirovohrad District Administrative Court

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Справа № П/811/2552/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі -Дигас В.М.

за участю:

представників позивача - Денисенко Г.Б., Кирилова А.М.

представника відповідача - Король Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілка) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасувати рішення,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Кіровоградська обласна спілка споживчих товариств (облспоживспілка) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28 березня 2014 р. №0000452506, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежом - 14572 грн. та за штрафними (фінансовимих) санкціями - 7286 грн.

В обґрунтування позовних вимог облспоживспілка зазначає, що Кіровоградська ОДПІ неправомірно дійшла висновку про заниження суми податкового зобов'язання з підстав не визначення у договорах купівлі-продажу об'єктів нерухомого майнаЮ які посвідчені нотаріусом вартість товару із зазначенням окремо суми ПДВ.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надав суду заперечення на позовну заяву відповідно до якого позов не визнається у повному обсязі, оскільки, сума заниженого податкового зобов'язання розрахована ревізорами з підстав реалізації майна за цінами нижчими ніж вартість грошової оцінки такого майна, наданого експертом.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позову, просили суд задовольнити позов з підстав хибності висновків відповідача, оскільки усі об'єкти нерухомого майна були реалізовані за цінами вищими ніж було визначено в грошовій оцінці майна, оскільки така реалізація відбувалась з прилюдних торгів.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, зазначивши, що відповідач дійшов правомірного висновку щодо заниження суми податкового зобов'язання.

Заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами податкового органу з 25.02.2014 р. по 05.03.2014 р. проведено перевірку позивача за результатами якої складено акт від 13.03.2014 р. №62/11-23-22-06/01755404 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ01755404) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 01.12.2013 р. (далі - акт перевірки, а.с.7-43).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області винесене податкове повідомлення-рішення 28 березня 2014 р. №0000452506, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежом - 14572 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7286 грн. (далі оскаржуване рішення а.с.44).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

У розділу 3.2.1 «податкові зобов'язання» акту перевірки відповідач зазначив про заниження податкових зобов'язань в сумі 14572 грн., в т.ч. за лютий 2013 р. - 5100 грн., за жовтень 2013 р. - 9472 грн.

Такі висновки відповідач обґрунтовує тим, що в порушення статті 188.1 Податкового Кодексу України, позивач реалізував об'єкти нерухомості за договірною вартістю в той час, як суму податкового зобов'язання повинен був сформувати не нижче звичайних цін, визначених у звітах про незалежну оцінку нерухомого майна.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

1. Так, згідно у звіту про незалежну оцінку нерухомого майна на комплекс будівель складського призначення по АДРЕСА_1, а саме будівлі складу літ. «Б», літ. «В» та літ. «Г» вартість даної частки майна (77/100) оцінена у розмірі 133578 грн. в т.ч. ПДВ 22263 грн. (а.с.100).

Згідно договору купівлі продажу від 24.10.2013 р. укладеного з ОСОБА_5, позивач продав комплекс будівель складського призначення по АДРЕСА_1, а саме будівлі складу літ. «Б», літ. «В» та літ. «Г» за ціною 150960 грн. (а.с.46-49).

Згідно акту приймання-передачі основних засобів від 24.10.2013 р., вартість частини комплексу складає 150960 грн. в т.ч. ПДВ 25160 грн. (а.с.49).

Позивачем виписано податкові накладні від 09.10.2013 р. №18 на суму 4080 грн. в т.ч. ПДВ 680 грн., від 31.10.2013 р. №104 на суму 146880 грн. в т.ч. ПДВ 24480 грн. (а.с.143,144).

Позивач продав комплекс будівель 77/100 частини, вартість якого склала 150960 грн. в т.ч. ПДВ 25160 грн. Суму ПДВ в розмірі 25160 грн. позивачем включено до складу податкового зобов'язання за жовтень 2013 р.

Отже, позивач реалізував комплекс будівель 77/100 частини за ціною вищою ніж визначено у звіті про незалежну оцінку нерухомого майна на 17382 грн. (150960 - 133578), а податкове зобов'язання сформовано на 2560 грн. (25160-22600) більше ніж визначена сума ПДВ у грошовій оцінці.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про хибність висновків відповідача про формування суми податкового зобов'язання за ціною договірною, яка є нижчої звичайної ціни.

2. Так, згідно у звіту про незалежну оцінку нерухомого майна на комплекс будівель складського призначення по АДРЕСА_1, а саме будівлі складу літ. «А», огорожа №1 та ворота №2 вартість даної частки майна (23/100) оцінена у розмірі 118872 грн. в т.ч. ПДВ 19812 грн. (а.с.101).

Згідно договору купівлі продажу від 24.10.2013 р. укладеного з ОСОБА_5, позивач продав комплекс будівель складського призначення по АДРЕСА_1, а саме будівлі складу літ. «А», огорожа №1 та ворота №2 за ціною 133200 грн. (а.с.51-53).

Згідно акту приймання-передачі основних засобів від 24.10.2013 р., вартість частини комплексу складає 133200 грн. в т.ч. ПДВ 22200 грн. (а.с.54).

Позивачем виписано податкові накладні від 09.10.2013 р. №17 на суму 3000 грн. в т.ч. ПДВ 600 грн., від 31.10.2013 р. №103 на суму 112960 грн. в т.ч. ПДВ 21600 грн. (а.с.141,142).

Позивач продав комплекс будівель 23/100 частини, вартість якого склала 133200 грн. в т.ч. ПДВ 22200 грн. Суму ПДВ в розмірі 22200 грн. позивачем включено до складу податкового зобов'язання за жовтень 2013 р.

Отже, позивач реалізував комплекс будівель 77/100 частини за ціною вищою ніж визначено у звіті про незалежну оцінку нерухомого майна на 14328 грн. (133200 - 118872), а податкове зобов'язання сформовано на 2388 грн. (22200-19812) більше, ніж визначена сума ПДВ у грошовій оцінці.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про хибність висновків відповідача про формування суми податкового зобов'язання за ціною договірною, яка є нижчої звичайної ціни.

3. Так, згідно у звіту про незалежну оцінку нерухомого майна на комплекс будівель і споруд по АДРЕСА_2 оцінена у розмірі 136922 грн. в т.ч. ПДВ 22820,33 грн. (а.с.102).

Згідно договору купівлі продажу від 05.04.2013 р. укладеного з ОСОБА_6, позивач продав комплекс будівель і споруд по АДРЕСА_2 за ціною 153010 грн. (а.с.56-57).

Згідно акту приймання-передачі основних засобів від 05.04.2013 р., вартість будівель і споруд складає 153010 грн. в т.ч. ПДВ 25501,67 грн. (а.с.58).

Позивачем виписано податкову накладну від 20.02.2013 р. №27 на суму 153010 грн. в т.ч. ПДВ 25501,67 грн. (а.с.145)

Позивач продав комплекс будівель, вартість якого склала 153010 грн. в т.ч. ПДВ 25501,67 грн. Суму ПДВ в розмірі 25501,67 грн. позивачем включено до складу податкового зобов'язання за лютий 2013 р.

Отже, позивач реалізував комплекс будівель за ціною вищою ніж визначено у звіті про незалежну оцінку нерухомого майна на 16088 грн. (153010 - 136922), а податкове зобов'язання сформовано на 2681,34 грн. (25501,67 - 22820,33) більше, ніж визначена сума ПДВ у грошовій оцінці.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про хибність висновків відповідача про формування суми податкового зобов'язання за ціною договірною, яка є нижчої звичайної ціни.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового Кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Судом встановлено, що позивачем сформовано податкове зобов'язання із бази оподаткування - за договірною ціною, яка є вищою, ніж визначена експертом у грошовій оцінці.

Представники позивача зазначали, що усі об'єкт нерухомого майна були реалізовані на торгах, у зв'язку з чим договірна вартість становила вищу ціну ніж у експертній грошовій оцінці.

Посилання відповідача на те, що у п.2 «ціна договору» нотаріусом не розмежована вартість об'єкта придбання з ПДВ та без ПДВ не приймається судом з огляду на їх безпідставність, оскільки сума ПДВ формується на підставі сум зазначених у податкових накладних.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення від 28.03.2013 р. №0000452506, а відтак позовну заяву належить задоволити.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 182,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №292 від 25.07.2014 р. (а.с.111), а тому дана суду судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілка) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасувати рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 28 березня 2014 р. №0000452506, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежом - 14572 грн. та за штрафними (фінансовимих) санкціями - 7286 грн.

Присудити Кіровоградській обласній спілці споживчих товариств (облспоживспілка) судовий збір в розмірі 182,50 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 20.08.2014 р.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Нагібіна