Справа № 161/11950/14-ц
Провадження № 2/161/3573/14
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
про повернення заяви
18 серпня 2014 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пахолюк А.М. вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 25 липня 2014 року позовна заява залишена без руху і надано строк для усунення зазначених недоліків. 06.08.2014 року позивачем отримано зазначену ухвалу (а.с. 7).
Однак, позивач вимоги ухвали не виконала, а саме: не зазначила докази, що підтверджують проживання неповнолітньої дитини із позивачем, що має значення для визначення підсудності справи, не навела правових підстав для задоволення вимоги про визначення місця проживання дитини, не доплатила судовий збір.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 121 ЦПК України позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. ст. 121, 210 ЦПК України,
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк
The court decision No. 40461539, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast was adopted on 18.08.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 161/11950/14-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: