№ 40407388, 02.09.2014, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 р. Справа № 804/9883/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О., суддів - Власенко Д.О., Степаненко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В., третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В., третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 9471785 від 25.12.13, про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 47, 4 кв.м., житловою площею 27, 5 кв.м., яка складається з: 1-а кімната 17, 1 кв.м., 2-а кімната 10 4 кв.м., кухні площею 7,7 кв.м., вбиральні (сполученої) 1, 1 кв.м., ванної кімнати площею 2, 0 кв.м., коридору 3, 0 кв.м., 1, 8 кв.м., вбудованої шафи 0, З квм., лоджією 4, 0 кв.м. за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1), шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних відомостей; про зобов'язання оформити та видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. На обґрунтування позовний вимог позивач зазначив, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.02.12 по справі 2/422/1435/2012, яке набрало законної сили 13.03.12, за позивачем визнано право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька, однак відповідач протиправно відмовив останньому в проведені державної реєстрації такого права власності. До канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В., та третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.48-49), проте правом участі в судовому засіданні не скористались, причини неявки суду не повідомили, заперечення проти позову не надали.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи наведені приписи процесуального закону, розгляд справи не відкладається, справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, а також норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що 29.02.14 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська рішенням по цивільній справі № 2/422/1435/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Дніпропетровської міської ради, треті особи - ОСОБА_5, Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, Дніпропетровської міської ради, треті особи - ОСОБА_5, Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені: визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане рішення суду від 29.02.12 набрало чинності 13.03.12 (а.с.12).

12.12.13 позивачем подано до третьої особи заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер 4492621) для проведення державної реєстрації права власності на 1/3 частину згаданої квартири на підставі рішення Ленінського районного суду від 29.02.12. Як вбачається з картки прийому заяви №8984052, до заяви позивачем були додані, зокрема рішення суду від 29.02.12 та технічний паспорт, виданий 03.12.13. (а.с.13). Вказана заява позивача на виконання Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.13 №607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», зареєстрована в Мінюсті 02.04.13 за №534/23066, була передана для розгляду до Державної реєстраційної служби України.

25.12.13 відповідачем було винесено рішення №9471785 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з тих підстав, що в поданому заявником рішенні суду від 29.02.12, яке подано як правовстановлювальний документ, не визначені технічні характеристики об'єкта, якій підлягає державній реєстрації, тому подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документами, що їх посвідчують.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 22.06.13 №703 (далі - Порядок №703) під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (п.12).

За змістом пп. 10 п. 27 Порядку №703, документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування) (п. 28 Порядку № 703).

Пунктом 9 Порядку № 703 встановлено, що заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою така особа також пред'являє документ, що підтверджує її повноваження. Пунктом 16 Порядку №703 визначено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.23 Порядку №703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Однією з підстав для відмови в державній реєстрації права, згідно п. 4 ч.1 ст.24 названого Закону, є подання документів, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

З наведеними законодавчими положеннями узгоджуються приписи Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 26 травня 2009 року № 914/5, за змістом яких рішення суду про визнання прав власності на нерухоме майно є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація прав власності.

На підставі наведених законодавчих норм суд доходить до висновку, що рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно є документом, що підтверджує виникнення права власності та є підставою для реєстрації права власності за особою, право власності якої на нерухоме майно встановлено таким рішенням.

Судом встановлено, що за позивачем визнано право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Ленінського районного суду від 29.02.12, яке було подано позивачем при зверненні до територіального органу Мін'юсту, що забезпечує реалізацію повноважень Укрдержреєстру, як таке що набрало законної сили, а отже таке рішення суду є належним правовстановлювальним документом.

На підставі викладеного суд зазначає, що наведені державним реєстратором в оскаржуваному рішенні підстави для відмови позивачу у державній реєстрації права власності на спірний нерухомий об'єкт не відповідають дійсним обставинам та підставам, з існуванням яких законодавець пов'язує відмову у державній реєстрації права на нерухоме майно. В поданому позивачем до заяви судовому рішенні чітко наведена частина права власності позивача на квартиру, яка визначена судом в порядку спадкування. Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на невідповідність поданих документів вимогам, невизначеність технічних характеристик об'єкту, як не підставу для відмови позивачу у державній реєстрації, є безпідставними та надуманими, оскільки ані Законом, ані в Порядком №703 не визначені спеціальні вимоги до змісту судового рішення, що набрало законної сили, яке подається особою для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Дослідивши в сукупності докази по справі та їх обставини, колегією суддів встановлено, що відповідачем не надано до суду жодних доказів щодо правомірності своїх дій та оскаржуваного рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.11.2013 року №8306495. На підставі викладеного суду доходить до висновку, що спірне рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.02.12 провести державну реєстрацію права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. оформити та видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають, адже заявлені передчасно. Так, відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності, видається при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню. а судові витрати - розподілу відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. «Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень» № 9471785 від 25.12.13.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. провести на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.02.12 державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 48,72 грн. (сорок вісім гривень 72 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев