Справа № 628/2809/14-ц
Провадження №2/628/1179/14
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2014 року Суддя Куп'янського міськрайонного суду Харківської області Клімова С.В., перевіривши відповідність уточненої позовної заяви Просянської сільської ради Куп'янського району Харківської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В :
Просянська сільська рада звернулася до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Ухвалою суду від 21 серпня 2014 року вищевказана позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
08 вересня 2014 року позивач надав до суду уточнену позовну заяву з усунутими недоліками, але даною заявою не в повному обсязі були усунуті недоліки. Так, в порушення вимог чинного законодавства, позивачем не була сплачена сума судового збору за звернення до суду. В уточненій позовній заяві представник позивач посилається на п.15 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» та стверджує, що він, як особа, що представляє органи місцевого самоврядування, повинен бути звільнений від сплати судового збору за подання позову про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Однак, не можна погодитися з доводами представника позивача з наступних підстав. В п.15 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» сказано, що від сплати судового збору звільняються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності - це перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за плату в державну чи комунальну власність шляхом їх викупу чи примусового відчуження для потреб держави, територіальної громади, суспільства в цілому.
Тобто, позивач не може бути звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав визначених в п.15 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», бо в позові не ставиться питання про перехід права власності на земельну ділянку.
Крім того, в уточненій позовній заяві не зазначена в якості третьої особи відповідний орган, який здійснює реєстрацію спірного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач не виконав ухвалу суду, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Просянської сільської ради Куп'янського району Харківської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки - вважати неподаною та повернути позивачеві, роз'яснивши йому, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.В. Клімова
The court decision No. 40373779, Kupiansk City and District Court of Kharkiv Oblast was adopted on 08.09.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 628/2809/14-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: