Court ruling № 40359801, 05.09.2014, Rivne Regional Court of Appeal

У Х В А Л А

05 вересня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Василевич В.С., Шимків С.С.

секретар судового засідання Пиляй І.С.

за участю прокурора Прищепи О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Радивилівського районного суду від 1 липня 2014 року у справі за позовом прокурора Радивилівського району в інтересах спільної територіальної громади Радивилівської районної ради в особі Радивилівської районної ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Радивилівського районного суду від 1 липня 2014 року заяву прокурора Радивилівського району задоволено: забезпечено позов у виді накладення арешту на частину нежитлового приміщення площею 102 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, яке належить відповідачам на праві приватної власності.

У поданій на ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на її незаконність та необґрунтованість через порушення норм процесуального права.

На її обґрунтування зазначав про неправильність доводів прокурора, з якими погодився і суд, щодо того, що відповідачі не є учасниками відносин з приводу речових прав на нежитлове приміщення площею 102 кв.м. в АДРЕСА_1 Державна реєстрація права власності, що зроблена на підставі договору купівлі-продажу від 11.09.2009 року, на спірне приміщення проведена за ними ж. Ані записи про державну реєстрацію, ані договір купівлі-продажу ніким не оспорені і є чинними.

Вважав, що прокурор району не вправі звертатися з позовом в інтересах територіальної громади, оскільки сесія Радивилівської районної ради йому таких повноважень не надавала.

З викладених міркувань просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити прокурору Радивилівського району у забезпеченні позову.

У запереченнях на апеляційну скаргу Радивилівська районна рада, вважаючи оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи позивача, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Постановляючи ухвалу, суддя першої інстанції правильно виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи з робити неможливим виконання рішення суду, а тому обґрунтовано задовольнив заяву прокурора району про забезпечення позову.

Як убачається, у червні 2014 року до суду звернувся прокурор Радивилівського району в інтересах спільної територіальної громади Радивилівської районної ради в особі Радивилівської районної ради до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно (а.с 1-3, зв.).

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 151, ч. 1 ст. 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Повно і правильно з'ясувавши обставини цивільно-правового спору та встановивши, що в разі відмови в забезпеченні позову можливе рішення суду про задоволення вимог може бути невиконаним у зв'язку із відчуженням спірного майна - частини нежитлового приміщення площею 102 кв.м. в АДРЕСА_1 суддя обґрунтовано задовольнив заяву і обрав заходи забезпечення, на застосуванні яких наполягав прокурор.

Натомість у разі ж можливої необґрунтованості вимог прокурора обрані судом заходи забезпечення позову припиняться. При цьому заходи забезпечення позову не завдають шкоди відповідачам, однак обмежують їх у праві розпорядження майном на час дії арешту.

Доводи апеляційної скарги про порушення оскаржуваною ухвалою речового права ОСОБА_1 на спірне приміщення спростовуються положеннями ст. 154 ЦПК України.

Так, ч.ч. 3 і 6 цієї статті передбачають можливість скасування заходів забезпечення позову судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали з додержанням вимог закону є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Радивилівського районного суду від 1 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: