ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.08.14р. Справа № 904/5736/14
За позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", м. Зеленодольськ, Апостолівський район, Дніпропетровська область
до комунального закладу "Зеленодольський центр первинної медико-санітарної допомоги" м.Зеленодольськ, Апостолівський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники:
Від позивача: представник Мордюк В.С. - довіреність № 332 від 24.12.13р.;
Від відповідача: представник Прокопенко Г.І. - довіреність № 594 від 20.08.14р.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго", м.Дніпропетровськ в особі відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м.Зеленодольськ, Апостолівський район, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до комунального закладу "Зеленодольський центр первинної медико-санітарної допомоги Апостолівського району Дніпропетровської області", м.Зеленодольськ, Апостолівський район, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 20279,30грн. (з яких 19166,60грн. - основна заборгованість; 1112,70грн. - пеня).
Судові витрати по справі позивач просить суд стягнути з відповідача.
За результатами розгляду позовної заяви за вих. №10/2296 від 29.07.14р. ухвалою суду від 05.08.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 26.08.14р.
26.08.14р. повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині основного боргу.
В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні, яке відбулося 26.08.14р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
14.02.14р. між публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі по тексту - позивач, теплопостачальна організація) та комунальним закладом "Зеленодольський центр первинної медико-санітарної допомоги Апостолівського району Дніпропетровської області" (далі по тексту - відповідач, споживач) укладено договір №К79 про надання послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (далі по тексту - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору теплопостачальна організація зобов'язується надати споживачеві послугу з постачання водяної пари і гарячої води, надалі за текстом теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов'язується приймати та своєчасно сплачувати за спожиту теплову енергію за затвердженими тарифами у строки, передбачені цим договором.
Згідно з пунктом 1.2 договору найменування послуги: теплопостачання у вигляді водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами).
Пунктом 3.1 договору визначено, що за відпущену теплову енергію в межах договірних величин, вказаних в Додатку №1, до цього договору, "споживач" сплачує "теплопостачальній організації" за тарифом, що діє, згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №55 від 03.02.12р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію ВП "Криворізька ТеС" ПАТ "Дніпроенерго".
- 265,99грн. за 1 Гкал. без ПДВ, з ПДВ 319,19грн. (у тому числі ПДВ - 53,20грн.).
У разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги "Теплопостачальна організація" не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це "Споживача" з посиланням на рішення відповідних органів.
Пунктом 3.2 договору визначено, що ціна цього договору становить 95300,00грн., у тому числі ПДВ: 15883,33грн. (з них 90000,00грн. за рахунок загального фонду та 5300,00грн. за рахунок спеціального фонду).
Пунктом 3.3 договору визначено, що ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Відповідно до пункту 4.5 договору "теплопостачальна організація" і "споживач" щомісячно складають акти про кількість відпущеної теплової енергії за формою Додатка 5.
Пунктом 5.1 договору визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, що діють. Можливі інші форми розрахунків, що не суперечать чинному законодавству, з обов'язковим укладанням при цьому додаткових угод.
Пунктом 5.10 договору визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться "Споживачем" за фактом відпустки теплової енергії, на підставі рахунку/Акту, в строк, до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до пункту 6.1 договору строк надання послуг теплової енергії з 01.01.14р. по 31.03.14р.
Відповідно до пункту 6.2 договору місце надання послуг теплової енергії: за місцем знаходження об'єктів споживача.
Відповідно до пункту 7.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги (підпункт 7.1.1 договору); приймати надані послуги теплопостачання згідно з актом відпуску теплової енергії (підпункт 7.1.2 договору); виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в об'ємах і в строки, які передбачені розділами 4, 5 цього договору (підпункт 7.1.4 договору).
Відповідно до пункту 7.3 договору "теплопостачальна організація" зобов'язується забезпечити вчасне та відповідної якості надання послуг згідно із законодавством та умовами договору (підпункт 7.3.1 договору).
Відповідно до пункту 7.4 договору "теплопостачальна організація" має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги (підпункт 7.4.1 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.03.14р. Сторони домовилися, що відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України, умови цього договору в частині надання послуг теплопостачання застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, і діють з 01.01.14р. (пункт 11.1 договору).
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач прийняв її, однак своєчасно не оплатив.
Доказом надання теплової енергії позивачем та її отримання відповідачем є акт №309 від 31.03.14р. про відпуск теплової енергії на суму 19166,60грн.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості за теплову енергію, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Відповідач надав відзив на позов в якому підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 19166,60грн. за спожиту в березні 2014 року теплову енергію.
Несплату наданих позивачем послуг відповідач пояснив тим, що відділення державного казначейства, яке обслуговує відповідача не прийняло платіжні доручення до оплати у зв'язку з тим, що передбачені укладеним між сторонами грошові кошти вже використані. Укладання додаткової угоди до договору про збільшення загальної суми договору на 19167,00грн. є також неможливим з тієї причини, що вартість послуг за договором складе суму більше ніж 100 тис.грн., що буде порушенням вимог ст.2 Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем та відповідачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників позивача та відповідача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 19166,60грн. за спожиту в березні 2014 року теплову енергію, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Додатковим доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем є визнання її відповідачем. Господарський суд визнав, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
До матеріалів справи долучено акт звіряння розрахунків, який підписано повноваженими представника сторін та скріплено печатками сторін.
Доказів оплати теплової енергії в сумі 19166,60грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.2.2 договору встановлено, що "споживач" несе відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства (підпункт 8.2.2.1 договору); у випадку порушення строків розрахунків за теплову енергію - пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми, що належить до оплати за кожен день прострочення платежу до дня повного виконання зобов'язань.
Керуючись пунктом 8.2.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 11.04.14р. по 28.07.14р., яка склала 1112,70грн.
Господарський суд визнав розрахунок позивача вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1827,00грн.
Керуючись ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 525, 526, 509, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 232, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з комунального закладу "Зеленодольський центр первинної медико-санітарної допомоги Апостолівського району Дніпропетровської області" (53860, Дніпропетровська область, Апостолівський район, м.Зеленодольськ, вул.Комсомольська, 2; ідентифікаційний код 13470061) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м.Запоріжжя, вул.Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 00130872) 19166,60грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят шість грн. 60 коп.) - основна заборгованість; 1112,70грн. (одна тисяча сто дванадцять грн. 70 коп.) - пеня; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
01.09.14р.
Суддя І.В. Петренко
The court decision No. 40329883, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 26.08.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 904/5736/14. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: