№ 40304037, 11.08.2014, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 серпня 2014 року 09:48 № 826/9095/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді: Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участі представника позивача Омельницької Т.В., представника відповідача Калашникової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного виробничого підприємства "Квадро"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне виробниче підприємство "Квадро" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі тексту - відповідач), в якому просить суд:

«скасувати податкове повідомлення - рішення ф. В4» №0001311502 від 16.06.2014р., яким Приватному виробничому підприємству «КВАДРО» (код ЄДРПОУ 24126303) в картці особового рахунку платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби, зменшується на 38 744 754,00 грн. сума від'ємного значення суми податку на додану вартість;

скасувати податкове повідомлення - рішення ф. «Р» №0001321502, яким Приватному виробничому підприємству «КВАДРО» (код ЄДРПОУ 24126303) збільшено грошове зобов'язання за податком на додану вартість (140101000) на суму 1 370 372,50 грн., в тому числі 1 096 298,00 грн. за основним платежем та 274 074,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.»

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, та надано відповідачу скаргу на постачальника, що є підставою для включення сум за податковими накладними до податкового кредиту.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив з підстав правомірності своїх дій та рішень. При цьому, відповідач стверджує, що позивачем не було додано до скарги первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, натомість контрагентом позивача податкові зобов'язання не задекларовано, а податкові накладні не зареєстровано.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку ПВП «КВАДРО» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2014 р., за результатами якої складено акт від 28.05.2014 р. №900/2-26-50-20-02-24126303 (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 16.06.2014 р.:

№0001311502 від 16.06.2014р., яким позивачу зменшено на 38 744 754,00 грн. суму від'ємного значення суми податку на додану вартість;

та №0001321502, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 1 370 372,50 грн., в тому числі 1 096 298,00 грн. за основним платежем та 274 074,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Прийняття зазначених рішень мотивовано висновками акту перевірки про те, що в порушення пунктів 201.10, 201.6 статті 201, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 40 000 000 грн. за 172 податковими накладними від 24.04.2014р., виписаними ТОВ «Зерно - Світ».

При цьому, відповідач послався на те, що ТОВ «Зерно - Світ» в податковій декларації за квітень 2014 року не відображено податкові зобов'язання по податкових накладних в кількості 172 штуки на суму 240000000 в.т.ч ПДВ - 40000000, вказані накладні не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також в акті перевірки зазначено, що до скарги на постачальника позивачем не було додано копії податкових накладних.

Суд погоджується з правомірністю даних висновків, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацем одинадцятим вказаної правової норми визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При цьому, абзацом тринадцятим встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

При цьому згідно з вимогами вищезазначеного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що даною правовою нормою абзацу тринадцятого пункту 201. 10 статті 210 Податкового кодексу України передбачено надання копій первинних документів до скарги на постачальника, тобто документів, які підтверджують виконання операції - сплату коштів та отримання товару.

Натомість, позивачем до скарги від 20.05.2014р.№ 02/20/05-14 було надано тільки копії платіжних доручень, що позивачем не спростовувалося. При цьому, суд виходить з того, що на відміну товарного чеку, передбаченого нормами Податкового кодексу України, платіжне доручення не доводить не тільки отримання коштів продавцем, а навіть списання їх з рахунку покупця.

Суд вважає, що саме з метою отримання однозначних доказів виконання господарської операції, яка не відображається належним чином у звітності одним з учасників операції, Податковим кодексом України встановлено вимоги щодо надання первинної бухгалтерської документації до скарги, чого позивачем зроблено не було.

При цьому дослідження судом документації, яку не було надано відповідачу, призведе до виконання судом повноважень податкового органу.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян