Court ruling № 40296513, 05.08.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2014 року м. Київ К/9991/20368/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 у справі № 2а-3833/10/1070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Фоззі-Фарм"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі

Київської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції про скасування рішення від 23.11.2009 № 0005112302, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 39 334,05 грн. за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями державного податкового органу проведено перевірку господарської одиниці (аптечний кіоск) Товариства щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за підсумками якої складено акт від 06.11.2009 № 0469101323/31593780.

У ході зазначеної перевірки фахівцями відповідача встановлено порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР), що полягало у невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), на суму 7 866,81 грн.

Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що під час перевірки провізором аптечного кіоску власноруч перераховано наявні кошти та встановлено наявність готівки у сумі 9 863,32 грн., натомість сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО складала 1 996,51 грн., у зв'язку з чим співробітниками податкової інспекції і було зроблено висновок про невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО.

На підставі акта перевірки Державна податкова інспекція прийняла оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сума у розмірі 7 866,81 грн., яку державний податковий орган визначив як невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО, фактично є виручкою господарюючого суб'єкта за минулий день, вилучену службовою особою позивача зі скриньки РРО з попереднім використанням операції "службова видача" з метою інкасації, та яка зберігалась окремо. Вказані обставини підтверджено чеком від 05.11.2009 із відміткою "службова видача", поясненнями, наданими працівником позивача, а також копіями прибуткового касового ордеру від 05.11.2009 № 668, видаткового касового ордеру від 06.11.2009 та квитанцією банку про внесення готівки від 06.11.2009.

Так, відповідно до п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Наслідком невиконання цього законодавчого припису є застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансової санкції у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (ст. 22 Закону № 265/95-ВР).

Згідно з п. 4.5 Порядку застосування РРО, а також з Порядком реєстрації та ведення КОРО і РК, затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.2000 № 614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Таким чином, висновок податкового органу про невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО є безпідставним, а застосування до позивача штрафних санкцій на підставі ст. 22 Закону № 265/95-ВР є неправомірним.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи Державної податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 у справі № 2а-3833/10/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко