Court ruling № 40288286, 27.08.2014, Donetsk Administrative Court of Appeal

Головуючий у 1 інстанції - Корекян Н.Р.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року справа №244/1776/14-а

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі:

Головуючого судді Сухарька М.Г.

суддів Білак С.В., Васильєвої І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 10 червня 2014 р. у справі № 244/1776/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Сніжнянської міської ради Донецької області про зобовязання про надання статусу учасника війни, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Сніжнянської міської ради Донецької області про зобовязання про надання статусу учасника війни.

Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 10 червня 2014 р. у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 народився 04 липня 1938 р. у с.Мулку Апаранського району Вірменія.

Рішенням комісії для розгляду питань, повязаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту" від 14.01.2014 року №1\1 позивачу відмовлено у встановленні статусу учасника війни у зв'язку з тим, що документи не відповідають вимогам п.п. 7,8 та 14 Типового положення про комісії для розгляду питань, повязаних з встановленням статусу учасника війни.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників війни належать особи, які в період Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією 1941- 1945 рр. працювали на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах, радгоспах, індивідуальних сільських господарствах, на спорудженні оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів, переганяли худобу, навчались у цей період у ремісничих, залізничних училищах, школах і училищах фабрично-заводського навчання та інших закладах професійно-технічної освіти, на курсах професійної підготовки або в школах, вищих, середніх спеціальних навчальних закладах, працювали в народному господарстві та на відбудові об'єктів господарського і культурного призначення. Особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, статус учасника війни може бути встановлено лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.

Пунктом 14 Типового положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що статус учасника війни особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, може бути встановлений лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.

Згідно з нотаріально засвідченими оголошеннями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивач працював у колгоспі с. Мулки, при цьому, як правильно звернув увагу суд першої інстанції доказів роботи у цьому колгоспі свідками не надано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення комісії Управління соціального захисту населення Сніжнянської міської ради Донецької області, прийнятого у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту роботи у 1943 році у с.Мулку Апаранського району Вірменія.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 10 червня 2014 р. у справі № 244/1776/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Сніжнянської міської ради Донецької області про зобовязання про надання статусу учасника війни залишити без задоволення.

Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 10 червня 2014 р. у справі № 244/1776/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

ОСОБА_5